Гудзенко Семен Петрович
Семе́н Петро́вич Гудзе́нко (нар. 5 березня 1922, Київ — пом. 12 лютого 1953, Москва) — радянський поет воєнної генерації, романтичного напрямку.
Гудзенко Семен Петрович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
5 березня 1922 Київ, Українська СРР | |||
Помер |
12 лютого 1953 (30 років) Москва, СРСР | |||
Поховання | Ваганьковське кладовище | |||
Країна | СРСР | |||
Діяльність | поет, журналіст | |||
Alma mater | Московський інститут філософії, літератури, історії | |||
Мова творів | російська | |||
Членство | Спілка письменників СРСР | |||
У шлюбі з | Жадова Лариса Олексіївнаd | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
Народився 5 березня 1922 року в Києві в українсько-єврейській інтелігентській сім'ї інженера і вчительки. 1939 року переїхав до Москви, щоб навчатися в Московському інституті філософії і літератури. Учасник німецько-радянської війни. Друкувався з 1944 року.
Помер 1953 року від ран, отриманих на війні.
Автор збірок поезій:
Його вірші використано у фільмі «Хто повернеться — долюбить» (1966).
Про своє покоління
Мы не от старости умрём, — От старых ран умрём. |
Література
- Скуратівський В. Л. Гудзенко Семен Петрович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 513.
- Литературный энциклопедический словарь. — М., 1987. — С.586.
- Симонов Константин. Послесловие // Гудзенко Семён. Стихи и поэмы / Составитель и редактор Константин Симонов. — Москва: Военное издательство Министерства обороны Союза ССР, 1956. — С. 266—267.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.