Гунська вулиця (Кам'янець-Подільський)

Гу́нська ву́лиця — одна з вулиць Нового плану Кам'янця-Подільського.

Вулиця Гунська
Кам'янець-Подільський
Місцевість Хмельницька область
Колишні назви
радянського періоду (українською) Паризької Комуни
радянського періоду (російською) Парижской Комуны
Загальні відомості
Протяжність 3 квартала
Транспорт
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи РАЦС, міський Центр занятості
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Історія назв

Виникла в другій половині 19 століття при проектуванні та забудові Нового плану. Первісна назва Гунська. 16 серпня 1875 року міська управа на засіданні міської думи запропонувала нову назву вулиці Олексіївська (пропозицію не було реалізовано).

В радянські часи 18 Березня, від 1944 року Паризької Комуни. 1 червня 1992 року міськвиконком відновив первісну назву вулиці Гунська.

28 лютого 1995 року пленум міської ради ветеранів запропонував перейменувати на вулицю Радугіна (пропозицію не реалізовано; Михайло Якович Радугін відзначився при визволенні Кам'янця-Подільського в березні 1944 року, за що йому 25 травня 1944 року надали звання Героя Радянського Союзу, а в березні 1984 року він став почесним громадянином Кам'янця-Подільського).

Основні об'єкти

З'єднує вулиці Шевченка та Гагаріна, перетинає вулиці Лесі Українки та Огієнка. Протяжність — три квартали. Прикінцеві показники: зліва — № 11, справа — № 36.

На вулиці розмістився міський відділ РАЦС (раніше — ЗАГС, РАГС) та Будинок урочистих подій (відкрито 10 січня 1971 року).

18 березня 1971 року, з нагоди 100-річчя Паризької комуни, відбулося свято вулиці.

Гунська, 9

Двоповерховий будинок. Зведено 1912 року під купецьку біржу. Після 1917 року тут розміщувалася жіноча школа-гімназія. Під час окупації міста німці розмістили в будинку гестапо. Потім тут працювали відділи міськвиконкому. У березні 1973 року у будинку розпочала роботу стоматологічна поліклініка. Потім у будинку розміщувалися міське Товариство Червоного Хреста, станція швидкої медичної допомоги. У жовтні 2000 року сесія міської ради передала приміщення під центр зайнятості. Ремонт будинку провела будівельна компанія «Кам'янець» (травень 2001 — червень 2002). 2002 року тут відкрито міський центр зайнятості (в урочистостях узяв участь міністр праці та соціальної політики Іван Сахань).

Література

  • Добровольський В. Міністр праці у нашому місті: Репортаж з місця події // Край Кам'янецький. — 2002. — 6 вересня. — С. 1.
  • Кушко А. Віхи становлення стоматології: Сторінки історії // Кам'янець-Подільський вісник. — 2005. — 11 березня. — С. 8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.