Гунілла Нюрос
Гунілла Біргітта Нюрос (швед. Gunilla Birgitta Nyroos; нар.. 7 жовтня 1945, Баша, Фінляндія[5]) — шведська актриса і режисерка.
Гунілла Нюрос | |
---|---|
швед. Gunilla Nyroos | |
Дата народження | 7 жовтня 1945[1][2][3] (76 років) |
Місце народження | Вааса, Вазаська губернія, Фінляндія[4] |
Громадянство |
Швеція Фінляндія |
Професія | акторка, кіноакторка, режисерка |
Нагороди | |
IMDb | ID 0638837 |
Гунілла Нюрос у Вікісховищі |
Біографія
Гунілла Нюрос народилася в місті Вааса (Фінляндія) в змішаній фінсько-шведській родині. У дитинстві переїхала до Стокгольма, де її інтерес до театру привів її в шкільний театральний гурток. Вона грала в масовці в Королівському драматичному театрі і брала приватні уроки у Сіф Руд. Через нестачу житла в Стокгольмі родина часто переїжджала[6], в результаті Нюрос опинилася в Гетеборзі, де в 1966 році вступила до театральної школи. Після її закінчення в 1969 році вона почала роботу у гетеборзькому Фолькстеатерні, де зустрілася з майбутнім чоловіком, Леннартом Юльстремом, який в 1976 році став директором театру. Разом вони створили кілька вистав[5]. У них є дочка Ганна.
У 1986 році Нюрос повернулася до Стокгольма і, серед іншого, брала участь у проекті Рікстеатерн Folkteatern Sverige разом з театром Седра. З 1994 року вона почала грати в Королівському драматичному театрі, одночасно беручи участь у виставах Стокгольмського міського театру. Також Нюрос зайнялася постановкою вистав у Королівському драматичному театрі, Стокгольмському міському театрі, Рикстеатерн і театрі Гільотен.
Восени 2008 року Гунілла Нюрос брала участь у виставі Васатеатерн за п'єсою Роберта Гарлінгена «Сталеві магнолії», де ролі виконували Пернілла Аугуст, Сюзанна Рейтер, Мелінда Кіннаман, Сесілія Нільссон та Лінда Вульвеус.
У 2013 році вона зіграла роль Сільди Грауман в спектаклі за п'єсою Джона Робіна Бейтца Andra ökenstäder Королівського драматичного театру, де її партнерами виступили Марі Єрансон, Ройбен Саламандер, Інгела Ольссон і Ганс Клінга.
Кіно і телебачення
Гунілла Нюрос дебютувала на екрані в 1966 році в телефільмі Стаффана Вестерберга Clownen Beppo. У 1970-х роках її найбільш відомими роботами стали роль Ліллемор Андерссон в телесеріалі Hem till byn (1971—2006), роль Май у фільмі Om 7 flickor (1973), участь у серіалах Леннарта Юльстрема Gyllene år і Raskens і фільмах Янне Галльдоффа. Але найбільший успіх прийшов до акторки в 1985 році, коли за роль Софії Ковалевської в фільмі Юльстрема Berget på månens baksida (1983) вона отримала премію «Золотий жук»[5].
Завдяки таким ролям як Моа Мартінсон у фільмі Moa (1986), Рита в Timmarna med Rita (1985/1988), фільму-моноспектаклю Shirley Valentine (1989)[7], участі в серіалах Träpatronerna (1984, 1988), Tre kärlekar (1989-91) і «Благі наміри»(1992), а також ряду представлених на сцені і телебаченні відомих персонажів Гунілла Нюрос зарекомендувала себе як одна з найвидатніших актрис.
За ролі у фільмах Rusar i hans famn (1996) і Nina Frisk (2007) Нюрас була номінована на премію «Золотий жук» як найкращу актрису другого плану. Вона також знялася у фільмі «Міо, мій Міо» (1987) спільного виробництва СРСР, Швеції і Норвегії. У 1998 році їй була присуджена премія Guldtackan за позитивні жіночі ролі, зокрема, за фільм Rusar i hans famn (1996)[5].
Нагороди та премії
Вибрана фільмографія
- 1966 — Clownen Beppo (телефильм)
- 1970 — Sonja (телесериал)
- 1971—2006 — Hem till byn (телесериал)
- 1974 — Förr visste jag precis (телесериал)
- 1973 — Om 7 flickor
- 1975 — Gyllene år (телесериал)
- 1976 — Raskens (телесериал)
- 1976 — A.P. Rosell, bankdirektör (телесериал)
- 1976, 1981 — Fleksnes fataliteter (телефильм)
- 1976 — Polare
- 1977 — Jack
- 1980 — Bröllop med förhinder (телесериал)
- 1980 — Innan vintern kommer (телесериал)
- 1981 — Kallocain (телесериал)
- 1981 — Hundarnas morgon
- 1982 — Flickan som inte kunde säga nej
- 1982 — Time Out (телесериал)
- 1982 — Flygande service (телесериал)
- 1983 — Berget på månens baksida
- 1983 — Vid din sida (телесериал)
- 1984, 1988 — Träpatronerna (телесериал)
- 1986 — Moa
- 1986 — Prinsessan av Babylonien (телефильм)
- 1987 — Mio min Mio
- 1987 — Komedianter (телетеатр)
- 1987 — Undanflykten
- 1987 — Nionde kompaniet
- 1988 — Måsen (телетеатр)
- 1988 — Timmarna med Rita (телетеатр)
- 1989—1991 — Tre kärlekar (телесериал)
- 1991 — Guldburen (телесериал)
- 1992 — Kejsarn av Portugallien
- 1996 — Den goda viljan (телесериал)
- 1996 — Rusar i hans famn
- 1998 — Den tatuerade änkan (телесериал)
- 1998 — Ivar Kreuger (телесериал)
- 2000 — Brottsvåg (телесериал)
- 2001 — Fru Marianne (телесериал)
- 2001 — Reparation
- 2003 — Talismanen (телесериал)
- 2003 — Solbacken: Avd. E (телесериал)
- 2003 — Spaden
- 2007 — Nina Frisk
- 2008 — Bang och världshistorien
- 2010 — Maria Wern — Stum sitter guden (телесериал)
- 2010 — Sissela och dödssynderna (телесериал)
- 2013 — Känn ingen sorg
- 2014 — Hallåhallå
- 2016 — Tjuvjägaren
Вибрані театральні роботи
Рік | Роль | Вистава автор |
Режисер | Театр |
---|---|---|---|---|
1996 | — | Kabaré… tre år залишив… | Леннарт Юльстрем | Королівський драматичний театр |
1997 | Сью Бейліс | «Всі мої сини» Артур Міллер |
Бйорн Меландер | Королівський драматичний театр |
2004 | Любов Андріївна | «Вишневий сад» Антон Чехов |
Леннарт Юльстрем | Стокгольмський міський театр |
2012 | Міс Вега Мати єпископа |
«Фанні і Олександр» Інгмар Бергман |
Стефан Ларссон | Королівський драматичний театр |
2013 | Сильда Грауман | Andra ökenstäder (Other desert cities) Джон Робін Бейтц |
Стефан Ларссон | Королівський драматичний театр |
2014 | Королева Маргарита | «Річард III» Вільям Шекспір |
Стефан Ларссон | Королівський драматичний театр |
2016 | — | Medan vi väntar Пер Нароскин |
Фредрік Майєр | Культурхусет Стадстеатерн |
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Filmportal.de — 2005.
- Discogs — 2000.
- Freebase Data Dumps — Google.
- Gunilla Nyroos – Svensk Filmdatabas. Процитовано 4 квітня 2018.
- «Свенска Дагбладет», 3 декабря 2008 г., если фонтан молодости бездомности мм
- Shirley Valentine | Svensk mediedatabas (SMDB) (швед.). smdb.kb.se. Процитовано 5 квітня 2018.
- Sök - Medalj - Sveriges Kungahus (швед.). www.kungahuset.se. Процитовано 4 квітня 2018.
Посилання
- Гунілла Нюрос (англ.) на сайті Internet Movie Database
- Гунілла Нюрос на сайті Svensk Filmdatabas
- Гунілла Нюрос на сайті Королівського драматичного театру
- Гунілла Нюрос на сайті Стокгольмського міського театру