Гурони

Гурон, вайандоти, самоназва wendat[1] — колись могутній америндський народ в Північній Америці. Гуронська мова (нині мертва) належала до великої ірокезької групи. Відомо, що до європейського вторгнення їх чисельність доходила до 40 000.

Гурони
 Гурони у Вікісховищі
Вождь гуронів, мал. Пауля Кане (Paul Kane)
Гурон

Гурони займали в XVII століття всю площу (близько 6 000 кв. км) на північ від озера Онтаріо, річки Св. Лаврентія і східного берега озера Гурон. Гурони становили союз п'яти племен. Серед них з успіхом воювали францисканці, а з 1632 року — єзуїти.

У кінці XVII століття більша частина гуронів загинула у війнах з ірокезами. Одна частина їх була відведена єзуїтами в околиці Квебека, де вони збереглися (резервація Лоретвіль), не змішавшись з рештою населення. 1881 року їх налічували 280 осіб. Інша частина гуронів, відома під ім'ям вайандотів, врятувалася на берегах Огайо, звідки вони в 1832 році в кількості 687 осіб переселилися в Канзас, де в 1855 у отримали громадянські права. Тепер у США і Канаді проживає приблизно 4000 гуронів.

Гурони самі називали себе wendat. Ім'я «гурони» дали їм французи за їхнє скуйовджене, що нагадує кабана (hure), волосся.

Див. також

Література
  1. У сучасній міжнародній історіографії етнос названо wyandot
  • Parkman, «The Jesuits in North America» (1867).
  • Clarke, Peter Dooyentate. Origin and Traditional History of the Wyandotts, and Sketches of Other Indian Tribes of North America, True Traditional Stories of Tecumseh and His League, Global Language Press, 2006. Reprint of 1870 history written by a Wyandot. ISBN 0-9738924-9-8
  • Trigger, Bruce G. The Huron: Farmers of the North, New York: Holt, 1969. ISBN 0-03-079550-8.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.