Гідеон де Віллер

Гідеон де Віллер — один з головних літературних героїв серії романів Таймлесс «Трилогії дорогоцінних каменів» німецької письменниці Керстін Гір.

Гідеон де Віллер у Таймлесс. Сапфірова книга

Загальні відомості
  • Ім'я: Гідеон де Віллер
  • Родичі: Пол де Віллер (дядько в п'ятому коліні), Фальк де Віллер (дядько в п'ятому коліні), Рафаель Бертелін (рідний брат)
  • Очі: смарагдово-зелені
  • Незвичайні здібності:Має ген мандрівника у часі. У Смарагдовій книзі стає безсмертним
  • Дорогоцінний камінь: Алмаз
  • Кохання: Гвендолін Шеферд
  • Освіта: студент медичного коледжу

Роль в книгах

Рубінова книга

Гідеон з дитинства знав, що він носій рідкісного гену мандрівника в часі, передається в його сім'ї по чоловічій лінії. Його з дитинства разом з Шарлоттою Монтроуз навчали музиці, етикету, історії Англії, бойовим мистецтвам і багато чого іншого для подальшого виконання важливої місії — зібрати кров всіх мандрівників у часі для завершення Кола крові в хронографі. Імовірно зустрічався з Шарлоттою Монтроуз, яка «ніколи не ставила під сумнів слова Гідеона», а Гвендолін, яка виявилася Рубіном Кола крові, напарницею його подорожей в минуле, відверто його зневажала і зовсім не хотіла слухати. Гідеон ж вважав її дурною дівчиною, однією з багатьох, які захоплюються гітаристами рок-груп, але протягом книги з'являються почуття.

Критика персонажа

В анотації від журналу Justine Magazine Гідеон названий «прекрасним у своїй дражливій поведінці»[1]. У рецензії від видання New York Times йдеться, що зелені очі — єдина відмінна риса Гідеона, так як здебільшого він повторює шаблон героя підліткової літератури[2]. У рецензії Publishers Weekly обидва головних героя названі «першокласними» і змушують очікувати продовження трилогії[3].

Примітки
  1. Ruby Red by Kerstin Gier. Justine Magazine (англ.). Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 21 березня 2013.
  2. The Time Travel Gene. New York Times (англ.). 12 травня 2011. Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 21 березня 2013.
  3. Ruby Red. Publishers Weekly (англ.). 3 липня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 21 березня 2013.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.