Гідрид стронцію

Стронцій гідрид добувають відновленням оксиду стронцію або ж взаємодією простих речовин:

${\displaystyle \mathrm {SrO+2H_{2}\ {\xrightarrow {t}}\ SrH_{2}+H_{2}O\!} }$

${\displaystyle \mathrm {Sr+H_{2}\ {\xrightarrow {t}}\ SrH_{2}\!} }$

Гідрид стронцію реагує з водою та розчинами кислот (при нагріванні):

${\displaystyle \mathrm {SrH_{2}+2H_{2}O\rightarrow \ Sr(OH)_{2}+2H_{2}\!} }$

${\displaystyle \mathrm {SrH_{2}+2HCl{\xrightarrow {t}}\ SrCl_{2}+2H_{2}\!} }$

За достатньо високих температур гідрид реагує з неметалами:

${\displaystyle \mathrm {SrH_{2}+O_{2}{\xrightarrow {t}}\ SrO+H_{2}O\!} }$

${\displaystyle \mathrm {SrH_{2}+2Br_{2}{\xrightarrow {t}}\ SrBr_{2}+2HBr\!} }$

SrH₂ здатен відновлювати метали з їх сполук, зокрема оксидів:

${\displaystyle \mathrm {SrH_{2}+Cu_{2}O{\xrightarrow {t}}\ SrO+2Cu+H_{2}\!} }$

• Оксид стронцію

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : "Мир", 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)