Гідрогеологія Індонезії

Гідрогеологія Індонезії.

Острови, які складають Індонезію, в гідрогеологічному відношенні поділяють на гірську та рівнинну частини. В гірських районах розвинуті переважно тріщинні, тріщинно-жильні та тріщинно-карстові води, на рівнинних областях — тектонічні западини та приморські низовини з поровими водами у пухких відкладах. Головні водоносні комплекси в гірських районах представлені вулканічними гірськими породами кайнозою та міоценовими вапняками. В тілах вулканів та лавових плато є потужні джерела дебітом в сотні л/с (іноді до декількох м³/с).

Вапняки архіпелагу закарстовані. Дебіти джерел — десятки та сотні л/с (іноді м³/с). Мінералізація води 0,3-0,4 г/л. Склад HCO3- — Ca2+.

В рівнинній частині основні водоносні горизонти пов'язані з теригенними пліоценовими та четвертинними відкладами. Найбільш водоносними є четвертинні морські та алювіальні відклади, які представлені 5-6 горизонтами гірських порід. Дебіти джерел від часток літра до 30 л/с, свердловин — від 3-5 до 35 л/с. Мінералізація води до 0,5 г/л. Склад HCO3- та HCO3- — Cl- — Ca2+. Дебіти свердловин, які пробурені до пліоценових відкладів менші — від 0,1-0,2 до 8-12 л/с. Мінералізація води коливається від 0,3-0,5 до 20-25 г/л. Склад HCO3-- Cl- — Ca2+ — Na. Більш мінералізовані води збагачені хлором, кальцієм та натрієм. На тер. І. розповсюджені надзвичайно різноманітні за складом та генезисом мінеральні та термальні води.

Див. також

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.