Геологія Індонезії
Геологічна будова Індонезії.
Загальний опис
Острови Індонезії розрізнюються своєю геологічною структурою. Так, значні частини західної групи островів (східна Суматра, західний і центральний Калімантан, острови Банку і Белітунг) разом з мілководними Південно-Китайським і Яванським морями приурочені до Зондської платформи. У минулому це був масив суші, який сполучався з материковою Південно-Східною Азією. Внаслідок опускання суші утворилися моря, протоки і острови. Структурно острови Танібар, Ару, Кей і південний захід Нової Ґвінеї утворюють єдине ціле з Сахульським шельфом (продовженням Австралійського континенту, затопленим Арафурським морем). Між цими великими структурами в зоні молодої складчастості в оточенні глибоководних морів знаходиться о.Сулавесі. Звідси починається Тихоокеанська гірська тектонічна система, що продовжується на Філіппінах, Молуккських о-вах і Новій Ґвінеї. У західному напрямі від Сулавесі простяглася Бірмано-Яванська, або Зондська, гірська дуга — частина Гімалайської складчастої системи. До цієї дуги належать Малі Зондські о-ви, Ява, гори Суматри.
Отже, І. розташована на зчленуванні трьох планетарних орогенічних поясів: сх. околиці Середземноморського, Західно-Тихоокеанського і Циркумавстралійського (Меланезійського). За геол. будовою б.ч. території І. належить до області молодого кайнозойського тектогенезу; півн.-сх. частина о. Суматра і сусідніх о-вів, а також півд.-зах. частина о. Калімантан належать до області мезозойської, центр. частина о. Н. Ґвінея і о. Ару — до домезозойської, а південь Н. Ґвінеї — до докембрійської складчастості. Характерні елементи сучасної геол. структури І. — острівні дуги і пов'язані з ними глибоководні океанічні жолоби. У геол. будові І. беруть участь метаморфічні породи пермі-карбону, палеозойські, мезозойські і палеоген-неогенові ефузивно-осадові відклади різного складу, а також четвертинні вулканічні утворення. Інтрузивні породи кислого, основного і ультраосновного складу належать до палеозою і г.ч. до мезозою та неозою.
Локалізація корисних копалин
З пермо-карбоновими діабазами і метаморфічними породами зах. і центр. Калімантану та Суматри пов'язані вияви марганцевих руд, а з інтрузіями ґранодіоритів — скарнові родов. руд заліза; з посттріасовими, юрськими, гранітними батолітами о-вів Ріау, Банку і Белітунг — родов. руд олова, а на півд.-зах. і зах. о. Калімантан — родов. руд золота, міді, заліза, молібдену, стибію, цинку і свинцю. У асоціації з пізньокрейдовими породами о. Суматра знаходяться родов. руд заліза, свинцю і цинку, золота і срібла. У зоні міоценової вулкано-плутонічної діяльності в зах. берегових хребтах Півд. Суматри, Півд. Яви і в зах. дузі Сулавесі відомі золото-срібні жили.
На островах Флорес і Сулавесі є скарнові вияви залізної руди. У вапняках міоценової доби поширені родов. марганцевих руд. З міоценовими інтрузіями Іріан-Джаї пов'язане мідь-золото-срібне родов. Ертсберґ. Важливе значення мають латеритові залізорудні і залишкові нікелеві родовища, які поширені в корах вивітрювання габро-перидотитових порід архіпелагу. Родовища нафти приурочені до неогенових відкладів островів Суматра, Ява, Калімантан, Сулавесі, Серам та Іріан-Джаї і Яванського м. Поклади вугілля пов'язані з палеоген-неогеновими відкладами Суматри і Калімантану.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
