Гідроталькіт
Гідроталькіт (рос. гідроталькіт; англ. hydrotalcite; нім. Hydrotalkit m) — мінерал, водний гідроксилкарбонат магнію та алюмінію.
Гідроталькіт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA |
чинний (успадкований, G)[1], перевизначений (Rd)[2] |
Хімічна формула | Mg₆Al₂(CO₃)(OH)₁₆ * 4H₂O |
Nickel-Strunz 10 | 5.DA.50 |
Ідентифікація | |
Сингонія | Тригональна сингонія |
Колір риси | білий |
Інші характеристики | |
Названо на честь |
гідро-[3], Тальк[3] |
Гідроталькіт у Вікісховищі |
Етимологія та історія
Названо за тальковим виглядом та вмістом води — давньогрецькі ὕδωρ, hýdor, «вода» німецьким хіміком Карлом Христіаном Хохштеттером 1842 року.
Загальний опис
Хімічна формула: Mg6Al2(OH)16CO3х4H2O.
Сингонія тригональна.
Форми виділення: пластинки з базальною спайністю.
Білий з коричнюватим відливом. Риска біла.
Жирний на дотик.
Блиск від перламутрового до воскового. Продукт зміни шпінелей.
Тісно асоціює з манасеїтом в серпентинітах. Знайдений в районі Снарум і Нордмарк (Норвегія), в штаті Нью-Йорк (США).
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Mills S. J., Christy A. G. The creation of neotypes for hydrotalcite // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2016. — Vol. 80. — P. 1023–1029. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
- Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гідроталькіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гідроталькіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.