Гідроцерусит
Гідроцерусит (англ. hydrocerussite[4]; нім. Hydrocerussit m) — основний карбонат свинцю.
| Гідроцерусит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Хімічна формула | Pb₃(CO₃)₂(OH)₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 5.BE.10[2] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Тригональна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
церусит[3], гідро-[3] |
| Типова місцевість | Лангбан[2] |
Загальний опис
Хімічна формула: Pb3[OHCO3]2.
Склад у %: PbO — 86,33; CO2 — 11,35; Н2О — 2,32.
Утворює тонкі лусочки, а також товстотаблитчасті або гостропірамідальні агрегати.
Густина 6,80.
Твердість 3,5.
Безбарвний до білого.
Блиск алмазний, перламутровий полиск.
Напівпрозорий до прозорого. Крихкий.
Продукт вивітрювання свинцевих руд.
Зустрічається у родов. Лонгбан (Швеція), Лавріумі (Греція), Шотландії, у руднику Рідер (Алтай).
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- The IMA List of Minerals — Міжнародна мінералогічна асоціація.
- Wiberg, Egon; Holleman, Arnold Frederick (2001). Inorganic Chemistry. Elsevier. ISBN 0-12-352651-5
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гідроцерусит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гідроцерусит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.