Гінтов Олег Борисович

Гінтов Олег Борисович
	Гінтов Олег Борисович Гінтов Олег Борисович
Народився	22 січня 1935 (87 років); Тараща, Київська область, Українська СРР, СРСР
Місце проживання	м. Київ
Країна	Україна
Діяльність	геофізик, викладач університету
Alma mater	Навчально-науковий інститут «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Галузь	геофізика, геодинаміка
Заклад	Інститут геофізики імені С. І. Субботіна НАН України
Звання	професор
Ступінь	доктор геолого-мінералогічних наук (1981)
	Висловлювання у Вікіцитатах

Оле́г Бори́сович Гі́нтов (нар. 22 січня 1935, м. Тараща, Київська область) — український вчений-геофізик, доктор геолого-мінералогічних наук (1981), завідувач відділу палеогеодинаміки в Науково дослідному інституті геофізики імені С. І. Суботіна (1992), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1996). Головний науковий співробітник відділу тектонофізики Інституту геофізики ім. Субботіна НАН України.

Творчий шлях

Гінтов Олег Борисович народився 22 січня 1935 року в місті Тараща, що на Київщині.

1957 року закінчив з відзнакою геологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка.

З 1957 по 1973 — працював у геофізичних експедиціях міністерства геології УРСР де, крім інших, займав посади технічного керівника та начальника партій.

1970 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата геолого-мінералогічних наук.

1981 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора геолого-мінералогічних наук за спеціальностями «геофізика» та «геотектоніка».

З 1973 — працює в Науково-дослідному інституті імені С. І. Суботіна Національної академії наук України: з 1985 по 1992 — завідувач лабораторії геофізичного вивчення докембрію; завідувач відділу палеогеодинаміки згаданого інституту. З 1992–2001 — завідувач відділу палеогеодинаміки Інституту геофізики імені С. І. Субботіна НАН України. З 2001 — головний науковий співробітник відділу тектонофізики Інституту геофізики імені С. І. Субботіна НАН України.

Наукові дослідження в галузі інтерпретації геофізичних матеріалів та методології тектонофізичних досліджень і динаміки земної кори. У квітні 2012 року обраний член-кореспондентом НАН України.

Підручники та посібники

Структуры континентальной земной коры на ранних этапах её развития, Киев, 1978;
Тектонофизические исследования разломов консолидированной коры, Киев, 1988; (у співавторстві)
Полевая тектонофизика и ее применение при изучении деформаций земной коры Украины, Киев, 2005;

Значимі статті

Сейсмотектонофизическая модель литосферы // ГФЖ. — 1987. — № 6; (у співавторстві)
Комплексирование сейсмометрических и тектонических данных при изучении структуры и динамики литосферы // Известия Академии наук СССР, секция: Физика Земли. — 1989. — № 5. (у співавторстві)
Еще раз о природе Крымской гравитационной аномалии // Геофизический журнал. — 2010. — № 6; (у співавторстві)
Геодинамическое развитие литосферы Украины и его роль в формировании и размещении месторождений полезных ископаемых // Геофизический журнал. — 2011. — № 3; (у співавторстві)
Докембрий Украинского щита и тектоника плит // Геофизический журнал. — 2012. — № 6.

Джерела

Д. Є. Макаренко Гінтов Олег Борисович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — С. 622. — ISBN 966-02-3355-8.
Гутерман В. Г. Годы становления Института геофизики НАН Украины (1961–1978) // ГФЖ. — 1995. — № 6. (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.