Гінцель (кратер)

Кратер Гінцель (нім. Hertz) — ударний кратер на зворотному боці Місяця в екваторіальній області. Кратер названий на честь австрійського астронома Фрiдрiх Карл Гiнцель (нім. Friedrich Karl Ginzel) (1850–1926), назва затверджена Міжнародним Aстрономічним Cоюзом в p. 1970 р.

Характеристики кратера
Гінцель
Координати 14.25° пн. ш. 97.4° сх. д. / 14.25; 97.4
Глибина 2,4 км
Довгота ранкового
термінатора		 263°
Епонім Friedrich Karl Ginzel

Гінцель

Опис кратера

Найближчими сусідами - кратер Ібн Юніс на заході; кратер Аль-Біруні на північному заході; кратер Попов на півночі; кратер Мебіус на сході-північному сході; кратер Герц на сході-південному сході; кратер Моїсеєв на південному сході; кратер Дрейер на півдні; а також кратер Янський на південному заході. На південному заході від кратера знаходиться море Крайове, на півночі ланцюжок кратерів Дзєвульскі[1]. Селенографічні координати центру кратера 14,25 ° с. ш. 97,4 ° в. д., діаметр 53,23 км[2], глибина 2,4 км[3].

Кратер затоплений лавою, над поверхнею виступає тільки частина валу. Західна частина вала більш розвинена і сильніше виділяється над навколишньою місцевістю. До південної частини чала примикає сателітний кратер «Гінцель L» (див.нижче). Середнє піднесення вала кратера над навколишньою місцевістю 1170 м, обсяг кратера становить 2494 куб.км. Дно чаші кратера рівне, не має прикметних структур за винятком здвоєної пари кратерів в північно-західній частині.

Внаслідок розташування у лімба зворотного боку Місяця кратер за сприятливої ​​лібрації доступний для спостережень із Землі, але при цьому має сильно викривлену форму.

Супутникові кратери

Ці кратери прийнято позначати на картах літерою, розміщеною біля їх центру з того боку, що найближчий до кратера «Гінцель»[4].

Гінцель[2] Широта Довгьота Діаметр
G 13,6° N 100,07° E 44,22 км
H 12,43° N 100,02° E 46,16 км
L 13,07° N 97,8° E 27,99 км

Література
  • Морфологический каталог кратеров Луны. /Ж. Ф. Родионова, А. А. Карлов, Т. П. Скобелева и др. Под общей редакцией В. В. Шевченко. — М.: Изд-во МГУ, 1987. — 173 с.
  • Andersson, L. E.; Whitaker, E. A. (1982). NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. NASA RP-1097.
  • Blue, Jennifer (July 25, 2007). Aristarchus in Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS. Retrieved 2014-07-26.
  • Bussey, B.; Spudis, P. (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-81528-4.
  • Cocks, Elijah E.; Cocks, Josiah C. (1995). Who's Who on the Moon: A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature. Tudor Publishers. ISBN 978-0-936389-27-1.
  • McDowell, Jonathan (July 15, 2007). «Lunar Nomenclature». Jonathan's Space Report. http://host.planet4589.org/astro/lunar/. Retrieved 2007-10-24.

Див. також
  • Список кратерів Місяця

Примітки
  1. Кратер Гiнцель на картi LAC-64
  2. Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу
  3. Lunar Impact Crater Database (2011) Losiak et al, LPI Lunar Exploration Intern Program (2009). Revised by Ohman, LPI (2011)
  4. Bussey, B.; Spudis, P., (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN 0-521-81528-2.(англ.)


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.