Гіперо-гіпонімія

Гі́перо-гіпонімі́я — родо-видові відношення в лексико-семантичній системі. Наприклад: береза, дуб, клен, явір, сосна — дерево; троянда, рожа, настурція, тюльпан, нарцис — квітка; корова, кінь, коза, вовк, лисиця, заєць — тварина.

Гіперонім (від грец. ὑπερ — «над, поверх» і όνομα — «ім'я») — слово з ширшим значенням, яке виражає загальне, родове поняття, назва класу (множини) предметів (властивостей, ознак).

Гіперонім (в лінгвістиці) — поняття, в ставленні до інших понять виражає загальнішу сутність. Відносно деякої множини об'єктів гіперонімує поняття, що відображає надмножини до вихідного.

Гіперонім є результатом логічної операції узагальнення або в математичному сенсі — належності до множини.

Гіпонім (грец. ὑπό — «під, внизу», όνομα — «ім'я») — слово з вужчим значенням, яке називає предмет (властивість, ознака) як елемент класу (множини). Це ж правило можна сформулювати іншими словами: «Видове слово родо-видових відношень, що характеризуються привативною опозицією і включеною дистрибуцією».

Гіперо-гіпонімія близька до синонімії. ЇЇ навіть називають квазісинонімією (від лат. quasi — «ніби, майже, немовби»), але на відміну від синонімії, яка допускає двосторонню заміну в тексті (першого синоніма на другий і навпаки), в гіперо-гіпонімії можлива тільки одностороння заміна — заміна гіпоніма на гіперонім. Наприклад: Він знайшов підберезовики. → Він знайшов гриби. Протилежна заміна тут неможлива, оскільки гриби можуть бути не тільки підберезовиками. Значення гіпоніма є складнішим, ніж значення гіпероніма, а представлений ним клас предметів — вужчим. Гіпоніми включають у себе зміст гіпероніма і протиставляються один одному певними семами. Так, слова троянда, рожа, настурція, тюльпан у своєму змісті мають спільне значення «квітка», але кожне з них протиставляється всім іншим за певними ознаками.