Гіпогалактія

В останні десятиліття в Україні помічена тенденція до зниження частоти і тривалості годування немовлят материнським молоком. Гіпогалактія у матерів після пологів в деяких районах сягає 30–70 %, лише 30–40 дітей з 100 знаходиться на грудному вигодовуванні до 6-ти місяців життя.[1]

Провідна роль у розладі лактаційної функції у жінок належить факторам соціального характеру: змінам умов та способу життя, долученню жінок у сферу суспільного виробництва, науки, культури. Істотно впливає урбанізація населення, зміна екології довкілля.

Однак, незважаючи на об'єктивні причини, велику частку у проблемі гіпогалактій, складають причини ятрогенного характеру: недостатня підготовка жінок до лактаційної функції у період вагітності та післяпологовому періоді, слабка пропаганда природного вигодовування та не завжди дієва участь акушерів, неонатологів та педіатрів у налагодженні лактації та профілактиці захворювань молочних залоз.

У залежності від причин та сприяючих факторів розрізняють первинну та вторинну гіпогалактію. Первинна гіпогалактія виникає внаслідок нейроендокринних порушень в організмі жінки. Вона може бути пов'язана із розладами гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової регуляції, що виникають під час внутрішньоутробного періоду та у період статевого дозрівання дівчинки, що призводить до порушенню розвитку молочних залоз на різних етапах онтогенезу або у період вагітності, пологів та післяпологового періоду. Розвиток вторинної гіпогалактії може слугувати результатом негативного впливу на жіночий організм цілого комплексу біологічних, медичних, соціальних, психологічних та економічних факторів.

У залежності від строків розвитку виділяють ранню (у перші 10 діб після пологів) та пізню (після 10 діб після пологів) гіпогалактію. Рання гіпогалактія часто є й первинною.

У залежності від ступеню недостатку молока по відношенню до добової потреби дитини виділяють 4 ступеню гіпогалактії:

1. І ступінь — дефіцит до 25 %
2. ІІ ступінь — дефіцит до 50 %
3. ІІІ ступінь — дефіцит до 75 %
4. IV ступінь — дефіцит понад 75 %.

При недостатній кількості грудного молока у матері необхідно виявити клінічні ознаки гіпогалактії:

• неспокій дитини до настання часу наступного годування;
• зміна забарвлення шкіри;
• зниження тургору тканин;
• зрідження сечовипускання та акту дефекації;
• сплощення кривої прибавки маси тіла;
• відсутність молока у грудях при зціджуванні після годування;
• недостатня добова лактація, що визначається методом контрольного годування.

• Фізіологічна підтримка лактації та грудного вигодовування — найліпша профілактика гіпогалактії_Єлизавета Шунько — медична газета України «Ваше здоров'я». ^{[недоступне посилання з липня 2018]}