Гіпогалактія

Гіпогалакті́я — зниження секреторної властивості молочних залоз у період лактації.

Гіпогалактія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 JB46.4
МКХ-10 O92.4

Етіологія

В останні десятиліття в Україні помічена тенденція до зниження частоти і тривалості годування немовлят материнським молоком. Гіпогалактія у матерів після пологів в деяких районах сягає 30–70 %, лише 30–40 дітей з 100 знаходиться на грудному вигодовуванні до 6-ти місяців життя.[1]

Провідна роль у розладі лактаційної функції у жінок належить факторам соціального характеру: змінам умов та способу життя, долученню жінок у сферу суспільного виробництва, науки, культури. Істотно впливає урбанізація населення, зміна екології довкілля.

Однак, незважаючи на об'єктивні причини, велику частку у проблемі гіпогалактій, складають причини ятрогенного характеру: недостатня підготовка жінок до лактаційної функції у період вагітності та післяпологовому періоді, слабка пропаганда природного вигодовування та не завжди дієва участь акушерів, неонатологів та педіатрів у налагодженні лактації та профілактиці захворювань молочних залоз.

Класифікація

У залежності від причин та сприяючих факторів розрізняють первинну та вторинну гіпогалактію. Первинна гіпогалактія виникає внаслідок нейроендокринних порушень в організмі жінки. Вона може бути пов'язана із розладами гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової регуляції, що виникають під час внутрішньоутробного періоду та у період статевого дозрівання дівчинки, що призводить до порушенню розвитку молочних залоз на різних етапах онтогенезу або у період вагітності, пологів та післяпологового періоду. Розвиток вторинної гіпогалактії може слугувати результатом негативного впливу на жіночий організм цілого комплексу біологічних, медичних, соціальних, психологічних та економічних факторів.

У залежності від строків розвитку виділяють ранню (у перші 10 діб після пологів) та пізню (після 10 діб після пологів) гіпогалактію. Рання гіпогалактія часто є й первинною.

У залежності від ступеню недостатку молока по відношенню до добової потреби дитини виділяють 4 ступеню гіпогалактії:

  1. І ступінь — дефіцит до 25 %
  2. ІІ ступінь — дефіцит до 50 %
  3. ІІІ ступінь — дефіцит до 75 %
  4. IV ступінь — дефіцит понад 75 %.

Клінічні прояви

При недостатній кількості грудного молока у матері необхідно виявити клінічні ознаки гіпогалактії:

  • неспокій дитини до настання часу наступного годування;
  • зміна забарвлення шкіри;
  • зниження тургору тканин;
  • зрідження сечовипускання та акту дефекації;
  • сплощення кривої прибавки маси тіла;
  • відсутність молока у грудях при зціджуванні після годування;
  • недостатня добова лактація, що визначається методом контрольного годування.

Примітки

  1. ст. Сучасні проблеми дитячої нутриціології_В. І. Смоляр, доктор мед. наук, професор- в статті обговорені проблеми харчування новонароджених та дітей 1-го року життя, дошкільнят и школярів, індикатори стану харчування та захворюваність.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.