Гіпотеза вроджених мовних структур

Гіпотеза вроджених мовних структур — гіпотеза Ноама Чомскі за своєю суттю є психологічною. Проблеми мови він пов’язував з проблемами людського знання і водночас вважав, що через вивчення мови можна глибше пізнати людську природу. У зв’язку з цим він згадував положення Декарта про вродженість мисленнєвих структур, у тому числі мовної компетенції, суть якої зводиться до того, що мовні структури не набуваються через досвід, а народжуються разом із людиною й існують у кожного індивіда в потенції, їх можна також розуміти як вроджену здатність до засвоєння мови. Ця гіпотеза є протилежною до так званої біхевіористської, яка в свою чергу припускає, що людина не має вроджених (мовних) здібностей (є своєрідною табула раса) і набуває мовної компетенції імітуючи світ довкола.

Вроджені структури — це поняття, які не набуваються через досвід, навчання, а народжуються разом із людиною й існують у кожного індивіда в потенції.. Про вродженість мовних структур, як зауважував вчений, свідчить той факт, що володіння мовою в основному не залежить від розумових здібностей людини. Варто взяти до уваги й те, що всі нормальні люди оволодівають мовою, а людиноподібна мавпа на це не здатна, хоч є розумною з інших поглядів. Ноам Чомскі вважає, що попри те, що словниковий запас дитини є набутим, вміння судити про граматичність побудованих мовних конструкцій є генетично вродженим. В процесі вивчення мови цей вроджений абстрактний синтаксичний механізм модифікується для конкретної мови.

Положення про вроджені структури викликало бурхливі дискусії в науці. вважають, що попри те, що словниковий запас дитини є набутим, вміння судити про граматичність побудованих мовних конструкцій є генетично вродженим. В процесі вивчення мови цей вроджений абстрактний синтаксичний механізм модифікується для конкретної мови. учених, які взяли участь в обговоренні цього положення, не сприйняли його. Чомскі вважав, що дослідження мови відкриває перспективу для вивчення розумових процесів людини, тому повинно посідати центральне місце в загальній психології. Учений відносив мовознавство до психології й теорії пізнання (це положення широко використовує сучасна когнітивна лінгвістика). Завданням психології є виявлення вродженої системи, яка визначає суть мови. Психологічне спрямування концепції Чомскі стало приводом для звинувачення його в поверненні лінгвістики в лоно психології, внаслідок чого лінгвістика почала втрачати свою самостійність, за яку боролись багато поколінь мовознавців.

• Литвинов В. П. Мышление Ноама Хомского: Курс лекций / Международная академия бизнеса и банковского дела. — Тольятти, 1999.
• Гурьянова Н. В. Понятие языка, знания языка и овладения этим знанием в концепции языка и мышления Н. Хомского // Учён. зап. Ульянов. гос. ун-та. — (Серия: Образование). — Ульяновск, 1999. — Вып. 2. — С. 182—191.
• Капишин А. Е. «Генеративная лингвистика» Н. Хомского // Иностранный язык в школе. — 2002. — № 2. — С. 81—86.