Гіпотеза
Гіпо́теза (або засновок) — це припущення, яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань проблеми[1].
Дана серія є частиною |
Філософський портал · |
З погляду логіки, гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що являє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена істина[2].
У практичній площині гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних явищ. Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно.
Особливості та значення гіпотези
Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, імовірне знання)[3].
Значення гіпотези визначається тим, наскільки вона допомагає вирішувати теоретичні та практичні проблеми. У проблемній ситуації висувається кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і дозволяти висновки, перевірювані фактами в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами в абстрактних теоріях.
Спростування гіпотези (часто за допомогою контрприкладу) переводить її до розряду помилкових тверджень. Доведення (доказування) гіпотези (за допомогою експерименту чи серії експериментів, умовиводу з дотриманням правил формальної логіки) робить її установленим фактом, теоремою, теорією. Не доведена і не спростована гіпотеза називається відкритою проблемою. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) гіпотезами не є.
Нефальсифікована гіпотеза
Нефальсифіковані гіпотези (англ. unfalsifiable hypotheses) — припущення, основний зміст яких неможливо спростувати — або через технічні обмеження, або через суб'єктивність. Наприклад, «Шоколад завжди кращий за ваніль» (суб'єктивне). Або «У галактиці Андромеди є живі істоти» (поза технічними можливостями). Інший термін для неспростовуваних гіпотез — «спекуляція».
Випадки, коли застосовується гіпотеза
Гіпотеза застосовується в таких випадках:
- Коли відомих фактів недостатньо для пояснення причинної залежності явища, але є необхідність в тому, щоб його пояснити;
- Коли факти складні і гіпотеза може принести користь, як узагальнення знань у даний час, як перший крок до їх роз'яснення;
- Коли причини, що спричинили чи спричиняють факти, недоступні для досліду, тим часом як їх дія чи наслідки можуть бути предметом вивчення.
Формування гіпотез
Гіпотези в своєму розвитку проходять три стадії:
- Накопичення матеріалу, висунення гіпотези;
- Формування основної гіпотези та її обґрунтування;
- Перевірка отриманих результатів на практиці.
Наукова гіпотеза та гіпотеза в широкому сенсі слова
Розрізняють гіпотези в широкому сенсі слова та наукові гіпотези.
Наукова гіпотеза дозволяє об'єднати певну сукупність інформації, що є науковим знанням, в систему знань і утворює теорію у разі, якщо така гіпотеза здобуде підтвердження. Виходячи за межі кола вивчених фактів, наукова гіпотеза пояснює їх і передбачає нові факти.
У природничих науках гіпотеза висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією.
Гіпотеза в широкому сенсі слова є здогадом про що завгодно, як правило, узагальнюючим підсумком спостережень, коротким описом зв'язку між певними явищами.
Вимоги, що висуваються до наукової гіпотези
До наукової гіпотези можуть висуватися такі вимоги[4]:
- Принципова перевірюваність (спростовуваність) пропонованої гіпотези;
- Максимальна загальність гіпотези, тобто, гіпотеза має пояснювати не тільки ті явища, для пояснення яких вона створюється, але й максимально широкий у межах можливого клас явищ, в тому числі й ті явища, які, на перший погляд, безпосередньо не пов'язані із первинними;
- Прогностичний потенціал;
- Принципова (логічна) простота;
- Спадковий зв'язок гіпотези, що висувається, із попереднім знанням.
Види гіпотез за предметом гіпотези
Гіпотези можуть стосуватися:
- фактів — у судовому слідстві, в дослідженні історика, тощо;
- безпосередньо не спостережуваної внутрішньої основи явищ (пояснювальні гіпотези в природничих науках);
- властивостей абстрактних об'єктів — у математиці та логіці.
Відомі гіпотези
Перевірка деяких математичних гіпотез розтяглася у часі на століття. Велика теорема Ферма, сформульована приблизно у 1637 р., залишалася гіпотезою більш ніж 300 років, перш ніж була доведена у 1995 р. Гіпотеза Ейлера, сформульована у 1769 р., була спростована шляхом наведення контрприкладу напередодні 200-річчя її публікації у 1966 р.
Чимало наукових гіпотез, поширених у давнину, пізніше були спростовані (наприклад, геоцентризм, нептунізм). Інші знайшли підтвердження і лягли в основу сучасної науки (атомістика, генетика).
Чимало гіпотез присвячено проблемі походження життя на Землі. Окрім теорії еволюції, яка підтверджується великим масивом наукових даних, частково підтвердженою науковими даними вважається і гіпотеза панспермії. Іноді креаціонізм відносять до числа гіпотез про походження життя, хоча ідеї креаціонізму засновані на вірі і, як такі, що не допускають можливості їх неправильності, з точки зору чистоти термінології не можуть бути віднесені до розряду гіпотез[5].
Деякі гіпотези беруться на озброєння діячами псевдонауки. Наприклад, уфологія користується позаземною гіпотезою походження НЛО.
Див. також
Примітки
- М. В. Попович. «Гіпотеза» // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 3. — К., 1979. — стор. 45.
- Тофтул М. Г. Логіка: підручник, 2-ге вид., допов. / М. Г. Тофтул. — К.: ВЦ «Академія», 2008. — 400 с.
- Н. И. Кондаков. Логический словарь — Москва: «Наука», 1971—656 с.
- Баженов Л. Б. Современная научная гипотеза — в кн. «Материалистическая диалектика и методы естественных наук». — М., 1968.
- Почему креационизм не является научной теорией или гипотезой?
Література
- Гіпотеза // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Посилання
- Гіпотеза // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- ГІПО́ТЕЗА //ЕСУ
- Гіпотеза // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 249. — 1000 екз.
- Гіпотеза // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 229.
- What is Science? // Університет Меріленду (Коледж-Парк)