Гірнича промисловість Болівії

Гірнича промисловість Болівії

Potosi Mines.

Загальна інформація

Гірнича пром-сть в нац. економіці — одна з осн. галузей, хоча питома вага її зменшується. У 1994 на частку гірничорудної промисловості припадало 11% ВВП, тоді як в 1974 — 21%. Цей сектор, однак, продовжує зберігати своє важливе значення для торгового балансу країни; в 1995 на частку руд металів припадало майже 40% болівійського експорту. Видобуток руд являє собою традиційну галузь болівійської індустрії. У структурі сучасної гірн. промисловості Б. 1-е місце займає видобуток руд олова, потім видобуток нафти і газу, сурми і вольфраму, поліметалів. Динаміка видобутку основних корисних копалин наведена в табл.1

Табл. 1. Динаміка видобутку корисних копалин в Болівії, тис.т*

Вид корисної копалини

1995

1999

2000 (січень-вересень)

2001 (січень-вересень)

Цинк

146,1

146,3

110,6

107,9

Золото, кг

14 405

11 780

8 500

9 100

Срібло (т)

425

419

329

312

Свинець

20,4

10,2

6,9

7,0

Олово

14,4

12,4

8,8

9,2

Антимоніт

6,4

2,8

1,3

1,4

Вольфрам

0,8

0,4

0,36

0,45

Природний газ, млрд куб. футів

-

110

92-95 (оцінка)

114,3

*За даними міністерства гірництва і металургії Болівії


Частка мінерально-сировинного сектора економіки Болівії на 1998 у ВВП становила 9,3%, а без урахування вуглеводнів 5,6%, частка в надходженнях від експорту — 43%. Виробництво продукції сектора за 1998 р. (в дужках дані за 1997 р.) склало (в тис. т): Zn 150,7 (154,5); Sn 10,54 (14,12); Sb 4,61 (5,98); W 0,63 (0,65); Pb 13,85 (18,61); Au 14443 (13291) кг; Ag 402,1 (387,2) т; нафти 2,02 (1,74) млн т. На підприємстві Kori Kollo компанії Battle Mountain в 1998 р. переробка руди становила 7,7 млн т з вилученням Au 10451 і Ag 30108 кг. Компанія Apex Silver Mines розробила ТЕО підприємства San Cristobal проектною продуктивністю по видобутку і переробці руди 30 тис. т/добу з вилученням 435 т Ag і виробництвом 132,7 тис. т Zn на рік. Запаси Ag для підприємства становлять 15831 т при сер. вмісті в руді 62,2 г/т, Zn 4,1 млн т при сер. вмісті в руді 1,58% і Pb 1,4 млн т. Ввід в експлуатацію — 2002 р (план). У 2000 р експорт мінеральної сировини у грошовому вираженні склав: цинк — $171 млн; золото — $88 млн; природний газ — $122млн Динаміка експорту мінеральної сировини у натуральних величинах наведена в табл. 2.


Табл. 2. Динаміка експорту мінеральної сировини Болівії (млн дол. США)*

Вид сировини

1995

1999

2000 (січень-вересень)

2001 (січень-вересень)

2001 до 2000,

в  %

Цинк

151,3

154,3

128,9

92,6

-16,9

Золото

130,8

89,1

67,6

60,7

-6,6

Срібло

70,8

68,1

58,0

41,0

-15,3

Олово

88,6

68,7

56,0

45,4

-14,3

Загалом по металах

479,7

397,0

323,0

253,7

-21,3

Природний газ

92,4

35,5

25,4

н/д

 

Нафта

48,1

38,2

20,7

н/д

 

*За даними міністерства гірництва і металургії Болівії

Окремі галузі

Олово. Болівія входить до групи країн — основних виробників олова. На 2000 р її частка — 5,2% олова, що виробляється у світі в концентраті і 4,5% рафінованого олова. Оловодобувна промисловість почала розвиватися в Болівії в кінці XIX ст. Найвищого рівня видобуток олов'яних руд досяг в 1929 р (47 тис. т в перерахунку на метал). У 1952 р. в ході революційних перетворень добувні підприємства націоналізовано. Державними рудниками управляє корпорація Corporacion Minera de Bolivia (Comibol), якій були передані 2/3 гірничої промисловості Болівії, зокрема три оловорудні компанії, які виробляли 80% олова. У 1980-90-і роки видобуток олова скоротився до 10-15 тис. т в перерахунку на метал. Протягом 1990-х років болівійський уряд активно проводив політику, направлену на відродження оловодобувної галузі. Найважливішим її елементом була приватизація провідних підприємств галузі. Приватизаційні заходи повинні були включати створення спільних підприємств або підприємств з меншою часткою участі держави і передачу в приватний сектор оловоплавильного заводу в м. Вінто. 1999 рік став для олов'яної промисловості Болівії поворотним — багаторічні спроби передати в приватне управління рудники компанії Comibol нарешті увінчалися успіхом. Остаточне оформлення операцій було завершене на початку 2000 р.

Нафта і природний газ. У 1922 видобуток нафти на території Болівії почала нафтова компанія США «Стандард ойл оф Нью-Джерсі»; в 1937 болівійський уряд націоналізував власність цієї компанії і заснував державну нафтову компанію «Ясімьєнтос петроліферос фіскалес болівьянос» (ЯПФБ). Після революції 1952 ЯПФБ, затративши мільйони доларів на розвідку і експлуатацію родовищ, зуміла повністю забезпечити потреби країни в нафтопродуктах. Однак у 1961 Болівія була знову вимушена ввозити нафту. Не маючи в своєму розпорядженні достатньо капіталів для проведення подальших розвідувальних робіт, уряд розробив проект, направлений на залучення капіталів іноземних нафтових компаній. У пошукових і розвідувальних роботах взяло участь 14 іноземних компаній, однак тільки «Болівіан галф ойл компані» вдалося виявити велике родовище нафти поблизу міста Санта-Крус. До 1969, коли уряд націоналізував цю компанію, на її частку припадало 3/4 видобутку і майже весь експорт сирої нафти. На початку 1970-х років уряд країни знову звернувся до іноземних компаній з пропозицією провести розвідку нафти на болівійській території, і в 1976 поблизу Санта-Круса були відкриті нові родовища нафти і газу. У 1972 побудований магістральний газопровід, по якому природний газ почав експортуватися в Аргентину; ще один трубопровід служить для перекачки нафти з нафтоносного району Санта-Крус в чилійський порт Аріка. У 1990-і роки Болівія забезпечувала власні потреби в нафтопродуктах, однак спостерігалася негативна його динаміка.

У 1994 експортувалося 2,1 млрд м³ газу, що склало близько 1/3 загального обсягу експорту країни. Країни-імпортери болівійського газу — Бразилія, Аргентина і Парагвай, споживання ж всередині країни невелике. У 1995 на частку природного газу припадало вже 9% обсягу експорту.

Стибій. Болівія — один із найбільших західних виробників сурми у світі. Сурма Болівії і Південної Африки набагато вищої якості, ніж з Росії і Китаї. Найбільший виробник сурми в країні (45%) — компанія Empresa Minera Unificada Sociedad Anonima (EMUSA), яка має три рудники: Caracota, Chilcobija, і Espiritu Santo. Рудник Chilcobija — найстаріший і найбільший виробник країни, який виробляє бл. 5000 т концентрату сурми на рік (1999). Другий найбільший виробник сурми в Болівії (14%) — Cia Minera Salinas (Comisal). Забезпеченість стибієвої промисловості Болівії вітчизняними загальними і підтвердженими запасами металу, розрахована за максимальним рівнем його виробництва в концентратах в 1993–1997 рр. (з урахуванням 25%-них втрат при видобутку і збагаченні), становить, відповідно, 33 і 30 років.

Поліметали. Розробка поліметалічного родовища Крістобаль здійснюється двома кар'єрами, які згодом будуть об'єднані в один. Потужність збагачувального підприємства 40 тис. т руди на день. Планова продуктивність — до 750 т срібла, 253680 т цинку і близько 80 тис. т свинцю в концентратах на рік протягом перших п'яти (термін видобутку багатих руд) з 17 років відробляння родовища, що плануються. Вилучення срібла з руд становитиме 75%, цинку — 93%, свинцю — 87%. Концентрат експортуватиметься через порт Мехільйонес в Чилі. Успішне здійснення проекту збільшує щорічне виробництво срібла в Болівії з 400 до 1150 т і виводить країну за цим показником на 8-9 місце у світі.

Провідною в галузі видобутку і переробки поліметалічних руд в Болівії є компанія Comsur (де Rio Tinto має 30% акцій) — вона відповідальна за близько 75% свинцю Болівії, 50% цинку і 40% срібного видобутку. Золото. Провідний виробник золота в країні (75% видобутку) — підприємство Kori Kollo, видобуток відкритим способом організовано на північ від Оруро (Oruro).

Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк

Див. Гірнича наука, освіта та преса Болівії

Див. також

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.