Гірнича промисловість Латвії

Гірнича промисловість Латвії

Загальна характеристика

Гірнича промисловість країни обмежена видобутком торфу і будівельних матеріалів, включаючи глини, доломіт, гіпс, вапняк, скляні піски, будівельні піски і гравій. Частка гірничої промисловості у ВВП становить 0,2% (на 1998-99 рр.). В ній зайнято 4000 чол. Найважливіші галузі гірн. промисловості — видобуток торфу і нерудних буд. матеріалів. На тер. Л. розробляється 85 родов. торфу (пл. понад 100 га). Торф добувається в осн. фрезерним способом.

Нерудні буд. м-ли розробляються відкритим способом. Для виробництва цементу видобувають вапняки (родов. Сатіні-Сесілє, Кумас) і цементну глину (родов. Броцени, Ліберти). Видобувають керамзитові глини (родов. Аузани, Ніцгале і Куправа). Доломіт для виробництва щебеню видобувають на родов. Біржі, Айвієксте, Калнціємс, Дарзціємс та ін.). Крім того, доломіт використовують для виготовлення облицювальних м-лів. Пісок і гравій видобувають на багатьох кар'єрах (бл. 20 великих і 100 дрібних).

Використовуючи стальний млин переробляють металічний скрап та імпортовану залізну руду і щомісячно одержують 38-42 тис.т металовиробів (Liepajas Metalurgs) [Mining Annual Review 2002].

Широко використовуються артезіанські води (понад 8 тис. артезіанських свердловин). Мін. води видобувають на курортах Балдонє (відомий з XV ст.), Кемері (1839) та ін. Води сульфідні та сульфато-кальцієві (мінералізація 6-8 мг/л), бромисті (до 120 мг/л), хлоридно-натрієві. Витрати свердловин 200 (Балдонє) — 600 (Кемері) м3/добу.

Гірнича наука та освіта

Дослідження в галузі геології та гірничої справи в Л. ведуться в І-ті морської геології та геофізики (1967) та дослідження та підготовка кадрів — в Латвійському університеті (1919).

Див. також

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.