Гітопадеша
Гітопадеша («Дружня настанова») — дидактична обрамлена індійська повість, створена на санскриті у Бенгалії (X—XIV ст.), написана, очевидно, Нараянашармою[1]. Являє собою незалежне перекладення більш давньої збірки оповідань, байок і притч «Панчатантра» («П'ятикнижжя»), що ймовірно сформувалася в епоху Гуптів (II—VI ст. н. е.). Розповіді з цієї книги розійшлися по багатьох країнах.
У 1829—1831 роках Лассен спільно з Августом Вільгельмом фон Шлегелем випустив критичне, забезпечене коментарями видання «Гітопадеша». Поява цього видання стала початковою точкою в критичному вивченні санскритської літератури.
Непальський манускрипт Гітопадеші
Примітки
- Літературознавча енциклопедія
Література
- А. Кримський. Коментар до "Каліли і Дімни" // Зарубіжна література: Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу: Хрестоматія / Упор. Л. В. Грицик. — Київ : ВПЦ «Київський університет», 2006. — С. 287.
Посилання
- Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 229.
- ПАНЧАТАНТРА // УРЕ
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.