Панчатантра

«Панчатантра» або «П'ять кошиків житейської мудрості» (санскр. पञ्चतन्त्र — п'ять принципів) — канонічна збірка староіндійських казок про тварин, байок, притч та висловів на санскриті у віршах та прозі. П'ять розділів збірки були написані санскритом десь між 100 р.до н.е. та 500 р. н.е. Початковий санскритський текст давно втрачений.Однак, ймовірно, казки ще набагато раніше передавалися з уст в уста й розповідалися казкарями та оповідачами.[1][2]

Індуїстська література
Веди
Ріґ · Яджур
Сама · Атхарва
Розподіл
Самхіти · Брахмани
Араньяки  · Упанішади
Упанішади
Айтарея · Бріхадараньяка
Іша · Кена · Катха
Чхандог'я · Тайттірія
Прашна · Шветашватара
Мундака · Мандук'я
Веданґа
Шикша · Чандас
В'акарана · Нірукта
Джйотиша · Кальпа
Ітіхаси
Махабхарата · Рамаяна
Пурани
Бхаґавата · Брахмавайварта
Ваю · Вішну · Падма
Маркандея  · Нарада
Інші тексти
Смріті · Стотри · Шруті · Сутри
Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра ·
Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача
Дхарма-шастри · Дів'я-прабандха ·
Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха
Теварам · Чайтанья-чарітамріта ·
Шукасаптаті
Портал «Індуїзм»

Автор

Традиційно, написання «Панчатантри» приписують або філологу Бідпаі, або ж брахману на ймення Вішнушарман. Слово «бідпаі» ймовірно походить з санскриту і означає «розумний чоловік» або «вчений», в той час як Вішнушарман, який згадується у «Панчатантрі» , можливо, цілком вигаданий.[1]

Історія

Фольклорний характер сюжетів, простота і цікавість форми забезпечили «Панчатантрі» значне поширення. Перший відомий науці переклад був виконаний близько 570 року в Ірані за указом сасанідського царя Хосрова I, але до наших днів не зберігся.

Структура

Збірка була укладена як повчальні твори, щоб навчити людей розумній поведінці та настановити їх у мудрості.[2]«Панчатантра» дотепер використовується батьками в Індії як орієнтир, за яким вони намагаються прищепити належні культурні цінності у своїх дітях.[3]

«Панчатантра» - це настанова трьом дурним принцам у тому, як бути королем. П'ять розділів містять поради щодо того, як правити, обирати друзів та міністрів та, як слід поводитись королю.[4]

Кожен з тантр (розділів) має окрему тему:

  • Втрата дружби - розповідається про те, як підступи заздрісний ворогів руйнують дружбу;
  • Придбання друзів - розповідається про те, як спільні інтереси зміцнюють дружбу;
  • Про війну ворон і сов - розповідається про те, як воюють;
  • Втрата набутого - розповідається про втрату статків;
  • Несподівані діяння - розповідається про вчинки, що з них нема нічого доброго.[2]

Вплив збірки

Панчатантра перекладалася різними мовами світу, починаючи з перської та арабської, багато казок отримали незалежне існування в фольклорі інших країн.

В Україні перші відомості про «Панчатантру» подав Василь Маслович у виданні «Про байку та байкарів різних народів» (Харків, 1816).

Сюжетами «Панчатантри» користувалися Леонід Глібов, Іван Франко, Валерій Шевчук та ін. У перекладі, здійсненому І. Серебряковим та Тамарою Іваненко, «Панчатантра» з'явилася у 1989 («Панчатантра», «Шукасаптаті»)[5].

Українські переклади

Джерела
  • Storytelling: An Encyclopedia of Mythology and Folklore by Josepha Sherman
  • Фильштинский И.М. История арабской литературы V - начало X века.
  • Панчатантра // Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007

Література

Посилання

Примітки
  1. Storytelling: An Encyclopedia of Mythology and Folklore by Josepha Sherman p.356
  2. Фильштинский И.М. История арабской литературы V - начало X века. ст.347
  3. Storytelling: An Encyclopedia of Mythology and Folklore by Josepha Sherman p.357
  4. Storytelling: An Encyclopedia of Mythology and Folklore by Josepha Sherman p.356-357
  5. Панчатантра // Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.