Г'юго (премія)

Перша нагорода Г'юґо було видана на 11-тому Worldcon-і що відбувався в Філадельфії в 1953 році, де нагорода видавалась в семи номінаціях.[1] Нагорода того року не вважалась щорічною, хоча організатори сподівались, що на наступних конвентах вона буде видаватись.[2] В той час конвенти проводилися як незалежні події і регулювались різними комітетами, це означало, що кожен конвент міг мати свої правила.

Worldcon в 1954 році не мав нагородження, але з 1955 року нагородження стало щорічним. Нагорода спочатку називалась «Щорічна нагорода за досягнення в науковій фантастиці» (англ. Annual Science Fiction Achievement Award), але назва «Г'юґо» швидко стала популярна, як неофіційна.[3] З 1992 року «Премія Г'юґо» стала офіційною назвою нагороди.

В 1959 році були прийняті перші традиційні правила нагородження. Зокрема було введено бюлетень для винесення кандидатур і окремий бюлетень для голосування, також було затверджено, що прийматися можуть роботи минулого календарного року, замість просто протягом року. Ще з'явилась можливість проголосувати за опцію «Жоден номінант», яка тоді перемогла в двох категоріях: краща постановка і кращий новий автор.[4]

В 1961 році, було сформовано Світове товариство наукової фантастики (англ. World Science Fiction Society (WSFS)), яке контролювало комітети кожного конвенту, тоді ж офіційні правила було записано в конституцію WSFS. З того часу голосувати за номінантів могли тільки учасники конвенту, хоча висувати кандидатів міг будь хто. З 1963 року номінувати роботи на нагороди могли тільки учасники попереднього конвенту. Також було затверджено номінації, які могли змінювати тільки засідання WSFS.[5] Цими номінаціями були: роман, коротка історія (не уточнено), постановка, професійний журнал, професійний художник і журнал фанів.[6]

В 1965 році було дозволено комітетам конвентів додавати свої категорії (максимум дві), які не переносились на наступні роки.[7] Пізніше було обмежено до одного. В 1967 році було додано наступні номінації: коротка повість, письменник-аматор і художник-аматор. В наступному році було додано номінацію за найкращу повість, а також затверджено правила для літературних номінацій (раніше це залишалось на розгляд виборців).[8][9]

В 1971 році було затверджено кількість номінантів на нагороду, з того часу і досі це п'ять кандидатів (якщо правилами не передбачено інше). В 1973 році скасовано номінацію «Найкращий професійний журнал», замість неї введено номінацію: найкращий професійний редактор, що б відзначити «зростання важливості оригінальних антологій»[10]

В 1980 році було додано номінацію за найкращу нехудожню книгу (пізніше «Найкраща книга про фантастику»), а в 1984 році додано категорію найкращий напівпрофесійний журнал.[11][12]. В 1990 році була введена додаткова номінація за найкращу оригінальну мистецьку роботу, яку було затверджено в 1991 році, але в 1996 році її скасували. Також в 1990-тих роках було вигадано нагороду «Ретро-Г'юґо», яка вперше розігралася в 1996.[13]

В 2003 році категорію найкраща постановка було розділено на дві (коротка форма і довга форма)[14], в 2007 році на дві розділили категорію найкращий професійний редактор[15]. В 2009 році було додано категорію найкращий графічний твір[16], а в 2012 році додано категорію найкращий аматорський подкаст.[17]

Девід Хартвелл, Чарльз Браун, і Конні Вілліс разом з нагородами «Г'юґо» 2008 року.

Існує три основні типи нагород «Премія Г'юґо»:

1. Нагорода за індивідуальну роботу (наприклад найкращий роман чи фільм), в такому випадку премія видається саме за цю роботу.
2. Персональна нагорода за заслуги (наприклад найкращий художник), в такому випадку премія видається за роботу яку особа виконала в році що розглядається. Роботи виконані в інших роках не повинні враховуватись.
3. Нагорода за набір робіт (наприклад найкращий журнал), в такому випадку нагорода видається за кожну роботу за рік що розглядається, а не окремому випуску.

Всі нагороди видаються за роботи в обраному році. Індивідуальні роботи розглядаються тільки в перший рік від часу публікації. Хоча робота може бути доступною раніше, часом публікації вважається час видання друком, якщо такий є, або датою вказаною в авторському праві на роботу. Рік премії «Г'юґо» є роком нагородження, а не роком коли робота була презентована. Зокрема Премія «Г'юґо» 2016 в своїй більшості розглядає роботи створені в 2015 році.

Премія «Г'юґо» є міжнародною і номінуватись на премію можуть роботи презентовані в розглядуваний рік на будь-якій мові в будь-якій країні. Проте зважаючи на те, що більшість виборців переможця є англомовними, роботи вперше презентовані на інших мовах можуть розглядатись в рік коли було вперше представлено їх переклад на англійську. Аналогічно з місцем першого випуску твору, якщо це не США, тоді може розглядатися їх перший випуск в США.

В випадку якщо робота складається з декількох частин, що формують завершений сюжет, кожну частину можна номінувати на премію в відповідному році. Номінація всієї роботи на премію може відбуватись в рік після виходу останньої частини. Якщо одна частина роботи виграла премію сама по собі, тоді вся робота не повинна розглядатися як номінант на премію.

Твори презентовані в цифровому вигляді розглядаються так само як і друковані чи інші. Немає вимоги щодо обов'язкової публікації твору на папері (в випадку літератури чи картин) або на певному носії (для постановок), чи вимоги щодо місця презентації (книжкові магазини, кінотеатри і т. д.). Публікування роботи в інтернеті розглядається так само як і показ фільму в кінотеатрі чи випуск книги в книгарні. Середовище розповсюдження роботи не впливає на можливість її розгляду, окрім суттєвих відмінностей між літературою, графікою чи постановками. Також немає різниці чи була робота видана в відомій видавничій компанії, чи була видана автором самостійно.

Хоча премія видається учасниками всесвітнього конвенту любителів наукової фантастики, твори в жанрах фентезі і фантастика жахів теж можуть розглядатися.[18]

Наступні номінації на даний момент відсутні, але вручались в минулі роки:

• Найкращий професійний журнал (вручалась з 1960 до 1972)
• Найкраща оригінальна мистецька робота (Best Original Artwork) (вручалась з 1990 до 1996)

Окремо присуджується премія імені Джона Кемпбелла — «найбільш багатообіцяючому молодому автору року» (Most Promising New Author of the Year), яку може отримати лише автор, який в цьому році вперше опублікував свої фантастичні твори.[19] Голосування і нагородження відбувається разом з премією «Г'юґо», проте критерії до кандидатів регулюються не WSFS.

Також комітет Worldcon-у може додавати одну додаткову номінацію кожного року, ці номінації не є постійними. Таке правило введено на випадок надзвичайних обставин, тому використовувалось не часто. Під час Worldcon-у також можуть видаватись і інші нагороди, які не мають відношення до премії «Г'юґо», бо вибираються за іншими правилами. Проте деколи вони включаються в список виданих премій «Г'юґо» через те що були вручені на спільній церемонії.[18]

Разом з премією Г'юґо інколи присуджувалась премія «Гендальф». Нею переважно нагороджували не за конкретний твір, а автора, який зробив значний вклад в розвиток жанру фентезі.

Винесення на голосування Кожний учасник голосування може запропонувати (дати голос) до п'яти різних кандидатів в кожній з категорій. Коли всі виборці визначились з своїми кандидатами, адміністратор підсумовує загальну кількість голосів за кожну роботу/персону, п'ять кандидатів з найбільшою кількістю пропозицій стають «номінантами на премію Г'юґо». В випадку коли декілька кандидатів змагаються за місце (дві роботи з однаковою кількістю голосів на п'ятому місці, чи три на четвертому) кількість номінантів збільшують що б включити їх. Також може бути менше ніж п'ятеро номінантів: якщо перші кандидати набрали в загальному більше 95 % відсотків загальної кількості голосів, тоді наступні кандидати не включаються. Але номінантів не має бути менше трьох.

Деталі кількості кандидатів і ситуацію з голосами не повідомляють завершення голосування, що б це не вплинуло на фінальне голосування. Після завершення голосування деталі про 15 кандидатів з найбільшою кількістю голосів і деталі голосування публікуються.

Кожен номінант має право відмовитись, перед фінальним голосуванням адміністрація премії опитує потенційних номінантів. Якщо номінант відмовляється від участі в голосуванні за премію (з будь-яких причин), то його кандидатуру знімають, і наступний кандидат з найбільшою кількістю голосів займає його місце (якщо це можливо згідно з правилами).

Фінальний етап голосування Фінальне голосування відбувається за правилами рейтингового голосування (англ. Instant-runoff voting). Кожен учасник голосування має зробити рейтинг номінантів в кожній з категорій, тобто поставити на перше місце номінанта який на думку учасника має виграти, на друге — другого найбільш гідного, і т. д. Але не обов'язково вносити в рейтинг всіх номінантів, хоча це бажано. Ознайомлення з творами-номінантами, чи роботами номінованих людей не є обов'язковим для можливості голосування за них.

Також є опція «Жоден номінант». Учасник може поставити цю опцію на перше місце, якщо вважає що жоден з номінантів не є гідним премії, чи ця категорія має бути скасована. Дана опція на іншому місці означає, що номінанти вище опції заслуговують на премію, а ті що нижче — ні. Але в деяких випадках порядок кандидатів під опцією може впливати на результати голосування. Варто зазначити, що дана опція в підрахунках розглядається як один з кандидатів.

• Після першого раунду голосування. Всі зіпсовані бюлетені відкидаються, в дійсних бюлетенях підраховуються кількість перших місць рейтингу за кожного номінанта. Якщо хтось (або опція «Жоден») набирає більше 50 % перших місць в рейтингу, тоді цей номінант стає можливим переможцем. В іншому випадку, необхідно викреслити одного з номінантів.
• Виключення і другий раунд голосування. Якщо переможця не визначено, номінант з найменшою кількістю голосів виключається, а з бюлетенів в яких він був на першому беруться голоси за друге місце (якщо можливо), і додаються до наявних голосів за номінантів що залишились. Опція «Жоден» також може виключатись (що дуже часто і трапляється). Якщо після цього деякий номінант набрав більше 50 % голосів — він виграє (після тесту на легітимність), в випадку коли такого не відбувається виключається ще хтось.
• Такі раунди тривають доки номінант не набере більше 50 % голосів, деколи аж до моменту коли їх залишається два. В такому випадку один з них точно має мати більше 50 %, або обидва порівно. В останньому випадку маємо двох переможців.
• Останній тест перед визначенням переможця відомий як «No Award Test». Дійсні бюлетені діляться на три групи: в яких опція «Жоден» розташована вище потенційного переможця, в яких потенційний переможець вище опції, і в яких вони не розставлені в рейтингу. При цьому будь-яке місце в рейтингу вважається вищим за номінантів яким місце не було виділене зовсім. Якщо кількість бюлетенів в яких потенційний переможець вище ніж опція «Жоден» більша за другу групу — тоді переможця підтверджено, якщо навпаки — тоді нагорода не видається нікому.

В результаті таких підрахунків можна майже однозначно визначити положення всіх номінантів в рейтингу. На початку заснування премії всі бюлетені перечитувались вручну, але згодом була написана комп'ютерна програма для обрахунків. Дана програма також видає різноманітну статистику по голосуванню. Дану статистику для премії «Г'юґо» за 2016 рік можна побачити тут[20]