ДП «Електронмаш»

ДП «Електронмаш» (колишня назва - Київський НВО «Електронмаш») - був найбільшим в СРСР підприємством з виробництва ЕОМ.

ДП «Електронмаш»
Тип фірма
Галузь виробництво компютерної техніки
Попередник(и) НВО "Електронмаш»
Засновано 1965
Штаб-квартира Україна, м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4
Ключові особи В. І. Мова — генеральний директор
Продукція ЕОМ
Співробітники біля 10 тисяч (1970-і — 1980-і)
elektronmash.kiev.ua
 ДП «Електронмаш» у Вікісховищі

Історія

У 1960 році на київському заводі «Радіоприлад» (організація п/с 62) почалося виробництво обчислювальних машин. Першими цифровими машинами, виробництво яких було освоєно на п/с 62, стали УМШН «Дніпро» та ЕМРТ «Каштан» (електронна машина для розрахунку тканин). 1 січня 1965 року на базі окремих підрозділів заводу «Радіоприлад» було створено Київський завод управляючих та обчислювальних машин (ВУМ). До складу заводу ВУМ було передано виробничий корпус, що будувався (в той час), на окремому виробничому майданчику, три цехи — механічний, оздоблювальний, складальний і спеціальне конструкторське бюро. Чисельність новоствореного заводу ВУМ на той час становила 460 осіб. Почав роботу в тому ж році [1] і в 1972 перетворений на Науково-виробниче об'єднання «Електронмаш», ставши в короткий термін лідером [2] у Радянському Союзі з виробництва засобів обчислювальної та управляючої техніки, також освоїв і масовий випуск дискет . [3]

З 1990 року генеральний директор НВО "Електронмаш" Вiктор Iванович Мова.

з 1998 року зареєстровано як ДНВП «Електронмаш»[4].

у 2016 році перейменовано в ДП «Електронмаш»[4].

у 2021 році фонд державного майна (ФДМУ) виставив на приватизацію майновий комплекс ДП "Електронмаш" за стартовою ціною 66,7 млн грн. Аукціон має відбутися 12 листопада 2021, повідомила пресслужба ФДМУ.[5][6]

12 листопада 2021 р. майновий комплекс київського "Електронмашу" продано за 970 млн. грв. В аукціоні взяли участь 22 учасники. Змагання відбувалося між двома підприємствами: ТОВ "Стрім Капітал" та ТОВ "Лортен Груп". Остання перемогла з відривом у 1 копійку.[7]

Керівники

Продукція
  • 1965 р. - освоєно виробництво перших в СРСР машин на напівпровідникових приладах УМШН «Дніпро» та ЕМРТ «Каштан».
  • 1970 р. - освоєно випуск перших моделей Агрегатованої системи засобів обчислювальної техніки (М3000).
  • 1973 р. - освоєно випуск управляючого обчислювального комплексу М4030.
  • 1974 р. - освоєно випуск ЕОМ М6000 и М400.
  • 1977 р. - випуск управляючого комплексу М4030-1.
  • 1978 р. - розпочато випуск моделей міжнародної системи малих ЕОМ - СМ ЕОМ, освоєно виробництво СМ3.
  • 1979 р. - розпочато випуск чергової моделі СМ ЕОМ - СМ4.
  • 1981 р. - розпочато випуск міні-ЕОМ СМ1800.
  • 1983 р. - освоєно випуск нової моделі системи СМ ЕОМ - М1420
  • 1985 р. - освоєна нова модель СМ ЕОМ - СМ1420-1.
  • 1986 р. - завершена розробка СМ1425.
  • 1987 р. - розпочато виробництво нової моделі СМ ЕОМ для експлуатації в важких промислових умовах СМ1814.
  • 1988 р. - розроблені персональні комп'ютери "Пошук-1" та "Нивка".
  • 1989 р. - завершено разробку управляючого обчислювального комплексу СМ1702, розпочато випуск СМ1425.
  • 1990 р. - розпочато виробництво навчально-інформаційного комплексу УИК-1.
  • 1990 р. - розпочато виробництво ПК «Нивка» (СМ1820).
  • 1991 р. - розробка ЕОМ "Пошук-2" та УИК-2, початок серійного виробництва СМ1702.
  • 1992 р. - початок виробництва УИК-2.
  • 1993 р. - освоєно масове серійне виробництво електронних касових апаратів "ЕРА" та механізмів друку для них.
  • 2013 р. - освоєно виробництво апарату для електростимуляції з біокеруванням ТРЕНАР-01[10].
  • 2014 р. - освоєно серійне виробництво нової моделі ЕККА ГНОМ 302.05[11].

Структура підприємства

В склад підприємства входили[12]:

  • науково-технічний комплекс (розробка продукції);
  • складально-регулювальний комплекс (виготовлення виробів електронної техніки та їх складових частин: монтаж радіоелементів, лазерне гравірування, регулювання, випробування);
  • механічний комплекс (токарні, фрезерувальні, шліфувальні, оптико-шліфувальні, штампувальні, свердлувальні, слюсарні, координатно-розточні, гравірувальні роботи, електроерозійна обробка деталей та термообробка металів);
  • цех з виробництва друкованих плат 5 класу якості;
  • цех переробки пластмас (виготовлення деталей із пластмас і алюмінієвих сплавів);
  • цех гальванічного покриття (нанесення гальванічних і лакофарбових покриттів);
  • контрольно-випробувальний центр (повний цикл випробувань продукції).

Література

Примітки
  1. НПО «Электронмаш»: где производились первые ЭВМ | История ИТ в Украине
  2. Научно-производственное объединение "Электронмаш",Киев
  3. Дискеты 5.25" ГМД-130, DS/DD : Экспонаты : Музей компьютерной техники компании "ЛИССИ-Крипто"
  4. Опендатабот. Процитовано 07.11.2021.
  5. Фонд державного майна України. https://www.spfu.gov.ua/ua/. Процитовано 07.11.2021.
  6. ЛІГА.БІЗНЕС. https://biz.liga.net/ua. Процитовано 07.11.2021.
  7. "Електронмаш" у Києві приватизували за мільярд – у 14 разів дорожче старту
  8. Eibenstock в Украине
  9. ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕЛЕКТРОНМАШ. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 4 вересня 2020.
  10. Аппарат для электростимуляции с биоуправлением ТРЕНАР-01
  11. Электронмаш — флагман отечественной компьютерной техники
  12. БІРЖА ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ УКРРОСENG: Державне науково-виробниче підприємство (ДНВП) «Електронмаш»
  13. НПО "Электронмаш".История развития информационных технологий в Украине

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.