Давид Франкфуртер

Дави́д Фра́нкфуртер (нім. David Frankfurter) (1909 - 1982) — єврейський студент у Берні (Швейцарія), відомий своїм убивством 4 лютого 1936 р. нацистського активіста Вільгельма Ґустлоффа.

Давид Франкфуртер
Народився 9 липня 1909(1909-07-09)[1][2]
Дарувар, Беловарсько-Білогорська жупанія, Хорватія
Помер 19 липня 1982(1982-07-19)[1][3][2] (73 роки)
Рамат-Ган, Тель-Авівський округ, Ізраїль
Країна  Ізраїль
 Австро-Угорщина
 Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
 Держава Словенців, Хорватів і Сербів
Національність єврей
Діяльність боєць Опору, Beamter
Батько Mavro Frankfurterd
Нагороди

Біографічні дані

Франкфуртер народився 6 липня 1909 р. у м. Дарувар (суч. Хорватія). Він був сином місцевого раввіна. В дитинстві і вже в дорослому віці тяжко хворів на хронічний періостит. Після закінчення школи Франкфуртер вивчав медицину у Відні, Ляйпциґу та Франкфурті. З 1934 р. він оселився в Берні, де вчився в місцевому університеті. Навчання йшло тяжко — він потерпав від своєї хвороби та часто впадав в депресію.

Політичне вбивство

У віці 26 років прийняв рішення вбити місцевого лідера нацистів Вільгельма Ґустлоффа — приводом була публікація Протоколів сіонських мудреців. 4 лютого п’ятьма пострілами з револьвера він застрелив Ґустлоффа в його кабінеті і зразу здався поліції.

Незважаючи на непопулярність Ґустлоффа та ідей нацистів у Швейцарії, Франкфуртера судили за кримінальний злочин і засудили до 18 років ув’язнення. Всі єврейські газети Європи того часу засудили вбивство та вчинок Франкфуртера.

Помилування

27 лютого 1945 р. Франкфуртер направив прохання про помилування і 1 червня його задовільнили, а Фанкфуртера випустили із в’язниці з умовою, що він залишить Швейцарію та виплатить судові витрати. Решту життя Франкфуртер провів в Ізраїлі, куди переїхав після війни.

Джерела
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118836250 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.