Даніела Сантанче

Даніела Сантанке (італ. Daniela Santanchè), уроджена Даніела Гарнеро (італ. Daniela Garnero; нар.. 7 квітня 1961, Кунео) — італійський політик, сенатор Італії (з 2018 року).

Даніела Сантанче
італ. Daniela Santanchè
 
Народження: 7 квітня 1961(1961-04-07) (60 років)
Кунео, П'ємонт, Італія
Країна: Італія
Освіта: Університет Луїджі Бокконі і Туринський університет
Партія: Народ свободи і Національний альянс (Італія)

 Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Народилася 7 квітня 1961 року в сім'ї Оттавіо і Дельфіни Гарнеро, підприємців у сфері перевезень[1].

Закінчила Туринський університет, в 1983 році зайнялася маркетингом, пізніше мала бізнес у сфері засобів масової інформації та зв'язків з громадськістю. У 1992—1993 роках пройшла курс навчання в школі бізнесу[it] університету Бокконі.

У 1999 році обрана в провінційна рада Мілана, у 2001 році виставила свою кандидатуру на парламентських виборах, не домоглася успіху, але отримала мандат завдяки відмові від нього одного з обраних колег-однопартійців.

З 30 травня 2001 по 13 листопада 2007 року була депутатом парламенту чотирнадцятого і п'ятнадцятого скликань у фракції Національного альянсу, але завершувала другий мандат з 13 листопада 2007 року по 28 квітня 2008 року в партійній групі «Праві» Змішаної фракції.

До парламентських виборів 13 квітня 2008 року партія «Праві» створила блок з Fiamma Tricolore, який очолила Сантанче, але об'єднання отримало лише 2,43 % голосів виборців на виборах Палати депутатів[2] і 2,1 % — на виборах в Сенат, не подолавши в обох випадках відсоткового бар'єру і залишившись без місць в обох палатах парламенту[3].

Після цієї невдачі заснувала в 2008 році Рух за Італію, але вже 24 лютого 2010 року офіційно приєдналася до «Народу свободи»[4].

З 4 березня 2010 року по 16 листопада 2011 року Сантанке займала в четвертому уряді Берлусконі посаду молодшого статс-секретаря з повноваженнями в галузі здійснення програми уряду.

Новий мандат в Палаті депутатів сімнадцятого скликання починала 15 березня 2013 у фракції Берлусконі «Народ свободи», після її розпаду в листопаді 2013 року залишилася з Берлусконі — у відродженій партії Вперед, Італія, але з 11 грудня 2017 року до завершення каденції 22 березня 2018 року полягала у фракції «Брати Італії — Національний альянс».

В ході парламентських виборів 4 березня 2018 року виставила свою кандидатуру в 17-му одномандатному виборчому окрузі Кремоні, балотуючись в Сенат від правоцентристської коаліції за участю Ліги Півночі, Вперед, Італія, «Братів Італії», а також списку «Ми з Італією[it]», і перемогла з результатом 48,12 % голосів, далеко випередивши основну суперницю — кандидатку лівоцентристів Валентину Ломбарді (23,18 %)[5].

Підприємницька діяльність

Найбільшим діловим підприємством Сантанке стала створена в 2007 році на рівних паях з сім'єю Анджелуччі компанія Visibilia, зайнята продажем рекламних площ і часу в засобах масової інформації (Анджелуччі — власники щоденних газет «Libero[it]» та «Il Riformista[it]»). У 2008 році зайняла посаду CEO, в 2009 з компанією почали співпрацювати «il Giornale[it]» і «Metro[it]». Тим не менш, Visibilia переживала фінансові труднощі — з 2008 по 2010 рік дебіторська заборгованість перед клієнтами зросла з 7,6 млн євро до 11,2 млн[6].

Особисте життя

З 1983 по 1995 рік перебувала у шлюбі з пластичним хірургом Паоло Сантанче (до цього періоду відноситься одна з перших згадок про Сантанке в пресі — у світській хроніці 1995 року про пишному святкуванні дня народження її чоловіка з участю 750 гостей, включаючи Івана Трамп, Krizia та інших, що завершився з появою карабінерів[7]). У 2001 році, після тривалого поєдинку адвокатів, шлюб був анульований Трибуналом Священної Римської Роти. Є син Лоренцо від підприємця Каніо Мадзаро (Canio Mazzaro)[8].

Примітки

  1. 7 aprile 1961, Daniela Santanchè compie 55 anni (італ.). Corriere della Sera. Процитовано 20 серпня 2018.
  2. CAMERA DEL 13 APRILE 2008. ARCHIVIO STORICO DELLE ELEZIONI (італ.). Ministero dell’intero. Процитовано 8 серпня 2015.
  3. SENATO DEL 13 APRILE 2008. ARCHIVIO STORICO DELLE ELEZIONI (італ.). Ministero dell’intero. Процитовано 8 серпня 2015.
  4. Santanché, esordio amaro da sottosegretario salva di fischi dai banchi del centrodestra (італ.). la Repubblica. 9 березня 2010. Процитовано 21 серпня 2018.
  5. COLLEGIO 17 - CREMONA (італ.). Corriere della Sera. 19 березня 2018. Процитовано 20 серпня 2018.
  6. Le imprese di Daniela Santanché (італ.). il Post. 17 вересня 2010. Процитовано 21 серпня 2018.
  7. Augusto Ditel (14 серпня 1995). CANTA LA PARISI, SI SCATENA LA PARIETTI I CARABINIERI ' ROVINANO' IL (італ.). la Repubblica. Процитовано 20 серпня 2018.
  8. Джорджо Дель’Арти (18 травня 2016). Biografia di Daniela Santanché (італ.). Cinquantamila giorni. Процитовано 20 серпня 2018.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.