Даґ

Даґ або Даґр (давньосканд. «день»[1]) — в скандинавській міфології один з асів; персоніфікація дня; син Деллінґа і Нотт, богині ночі.

Даґ
Батько Деллінґ
Мати Нотт
Частина від скандинавська міфологія
 Медіафайли у Вікісховищі

Згадки

З'являється у «Старшій Едді», складеній у 13 столітті, та «Молодшій Едді», написаній у 13 столітті Сноррі Стурлусоном. В обох джерелах Даґ заявляється як син бога Деллінґа й асоціюється з конем Скінфаксі.

«Молодша Едда» зазначає, що Даґ є сином Деллінґа та Нотт. В інших творах Даґ показаний як звичайний поширений іменник, що просто означає «день».

Запропоновано зв’язок між Даґом та іншими особами, що мають подібну назву в германській міфології.

«Бесіда з Вафтрудніром»

Даґ згадується в строфах 11, 12 і 25 поеми «Бесіда з Вафтрудніром». У строфі 24 бог Одін (замаскований під Ґанґрада) запитує йотуна Вафтрудніра, звідки приходить день, і ніч, і її припливи.[2]

Строфа 11

Вафтруднір мовив:
"Скажи мені, Гаґнрад,
якщо вже стояти волієш
і мудрістю мірятись,
як зветься кінь,
що возить на спині
день для людей?"[2]

Строфа 12

Одін промовив:
"Скінфаксі зветься,
він ясную днину
людям везе;
найкращим конем
із гривою світлою
вважається він у хрейдготів".[2]

Строфа 24

Одін промовив:
"Скажи тепер втретє,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
від кого походить
день над людьми
і з мороком ніч?"[2]

Строфа 25

Вафтруднір мовив:
"Деллінгом зветься,
хто день породив,
а Ньор - батько ночі;
повню й безмісячну ніч
боги створили,
щоб міряти час".[2]

«Промови Сігрдріви»

Також даний персонаж згадується у «Промовах Сігрдріви». За історією, Сігурд в'їхав на Хіндарфьялль і попрямував на південь до Фраккланду. Гора, яку він побачив, яскраво сяяла від палаючого полум'я, заграва сягала небес. Він дістався туди. Там стояла загорожа зі щитів, а нагорі майорів стяг. Сігурд увійшов до загорожі й побачив, що там лежить чоловік, що спить серед своєї зброї. Він зняв шолома з його голови. Тоді побачив він, що то жінка. Сігурд сів поруч і спитав її ім'я. Вона взяла ріг, повний меду, і дала йому трунок пам'яті.

Строфа 3:

Вона мовила:
"Слався, день!
Славтеся, дня сини!
Славтеся, ніч із дочками!
Незлими очима
гляньте на нас
і перемогу даруйте![3]

Цей вірш містить рядок про синів Даґа та "родичку-жінку" ("племінницю" чи "дочку") Нотт.

Видіння Ґюльві

Строфа 10:

Ньорві чи Нарві звался велетень, що жив у Йотунгеймі. Була в нього донька, від народження чорна та сутінкова, на ім'я Ніч. Чоловіком її була людина на ім'я Нагльфарі, а сина їх звали Ауд. Потім був її чоловіком Анар, донька їх звалась Землею. А останнім чоловіком був Деллінґ з роду асів. Сина їх звали День... [4][5]

Мова поезії

Строфа 80:

...Було в Хальвдана з дружиною і дев'ять інших дітей. Їх звали Хільдір, від нього пішли Хільдінги; другого — Невір, від нього пішли Ніфлунги; третього — Ауді, від нього пішли Ейдлінги; четвертого — Інгві, від нього пішли Інґлінґи; п'ятого — Даґ, від нього пішли Деллінґи... [6]

Див. також

Примітки

  1. Lindow, John (2001). Norse Mythology: A Guide to the Gods, Heroes, Rituals, and Beliefs. Oxford University Press. ISBN 0-19-515382-0
  2. Бесіда з Вафтрудніром / Пісні про богів / edda.in.ua. edda.in.ua. Процитовано 1 травня 2020.
  3. Промови Сігрдріви / Пісні про героїв / edda.in.ua. edda.in.ua. Процитовано 1 травня 2020.
  4. Видение Гюльви — Младшая Эдда — Тексты — Norroen Dyrd. norse.ulver.com. Процитовано 1 травня 2020.
  5. Gylfaginning – heimskringla.no. www.heimskringla.no. Процитовано 1 травня 2020.
  6. Snorri Sturluson, 1179?-1241; Brodeur, Arthur Gilchrist (1916). The Prose Edda. New York, The American-Scandinavian Foundation.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.