Молодша Едда

Пролог містить евгемеристичний християнський погляд на походження скандинавської міфології: скандинавські боги описані як троянські воїни, що покинули Трою після падіння міста (аналогічну версію в XII столітті вибрав Гальфрід Монмутський для пояснення походження британської нації). За Еддою ці воїни поселилися в Північній Європі, де місцеве населення прийняло їх, як неземних королів через їхню високу культуру й знання передових технологій. Поминальні ритуали на місцях їхніх поховань пізніше перетворилися в язичницькі культи й зробили з них богів.

Конунґ Ґюльві інкоґніто рушив до Асґарду за знаннями. Там він зустрічається з асами, що постали перед ним під іменами Високий, Рівновисокий та Третій, від яких він дізнається про минуле і майбутнє світу. У цій частині основні космогонічні уявлення давніх скандинавів про народження світу, створення тверді, небес, богів і людей.

Описуються загальні принципи поезії скальдів. Вводяться поняття гейті (заміни імен) та кеннінґ (букв., позначення, тут: перифраза, метафора). Більша частина «Мови поезії» побудована як приклади кеннінґів з міфологічними роз'ясненнями.

Наприклад:

Поезія зветься «морем або вологою карлів», бо кров Квасіра було налито в Одрерір перш, ніж було приготовано мед, і там, в цій посудині, його й було приготовано. Тому його називають «рідиною котла Одіна», як сказав Ейвінд і як вже було написано.

У цій частині перераховано основні розміри поезії скальдів з детальними коментарями.

У цій частині наводиться список скальдів починаючи від найдавніших часів і до кінця 12 століття. Імена скальдів розміщені за хронологічним принципом. Частина рукопису з іменами збереглася лише в рукописі DG 11.