Двалеті
Двалеті (груз. დვალეთი, ос. Туалгом) — історично-етнографічний регіон Грузії, нині у складі Північної Осетії Росії. Термін «Двалеті» нині зберігся лише як топонім, для позначення району навколо долини Кударо.
| Двалеті |
|
|---|---|
| — Історичний регіон Грузії — | |
 Двалеті на мапі Північної Осетії |
|
| Країна |  Росія
|
| |
Історія
Двалеті був невід'ємною частиною Грузинських царств протягом усієї їхньої історії, аж до анексії Росією Картлі-Кахетинського царства.
Так у VI столітті регіон Двалеті був охрещений і став частиною Нікозської єпархії Грузинської православної церкви, заснованої в V столітті царем Вахтангом I Ґорґасалі[1].
У Х столітті Хозарський каганат упав і на рівнинах північного Кавказу утворилася держава Аланія. У XIII столітті монголи знищують Аланську держава, і ті відходять на південь та займають Двалеті. У 1299 році алани були захопили Ґорі. Проте наступного року, 1320, грузинський цар Георгій V Блискучий звільнив місто, і вигнав аланів назад за Кавказ. До кінця XV століття алани стали осетинами.
З XV століття починається поселення осетин в регіон Двалеті, який населяли двали. Двали зникли повністю, були асимільовані осетинами чи відійшли на південь[2], не залишивши після себе ніяких слідів. Достеменно не відомо, до якої точно культури належали, та якою мовою розмовляли. Вахушті Баґратіоні писав, що раніше вони розмовляли давньодвальською мовою, але у XVIII столітті перейшли на осетинську мову.
За однією з версій двали розмовляли нахською мовою, тобто були картвельськими вайнахами[3]. Проте вайнахи (чеченці та інгуші) будували похоронні комплекси, яких у Двалеті не виявлено зовсім.
За иншою версією двали належали до іберо-кавказької мовної сім'ї, були носіями мови, яка була близькою до занського діалекту, тобто були частиною картвельської етнографічної групи.
В Осетії ж прийнято вважати, що двали були іранським плем'ям, тоді незрозуміло, як це плем'я там з'явилося, оскільки згідно з усіма осетинським переказами, осетини в Двалеті є переселенцями.
3 квітня 1858 року, за наказом царського намісника на Кавказі А. Барятинського, Двалеті був виключений зі складу Тифліської губернії та приєднаний до Терського округу[4].
Територія
За словами Вахушті Баґратіоні регіон Двалеті, станом на 1735 рік, включав декілька ущелин, а саме: Касріс-Кхеві, Зрамаґа, Жґеле, Нара, Зроґо та Заха[5].
Див. також
Примітки
- Niqozi.net. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 19 жовтня 2014.
- В. Н. Гамрекели. Двалы и Двалетия в I-XV вв. н.э. Академия Наук Грузинской ССР. Издательство Академии Наук Грузинской ССР Тбилиси. 1961
- Jaimoukha, Amjad. The Chechens: A Handbook- Partial Ancestry and Kindred Peoples [to the Chechens. Page 29. "At the turn of this new era, the Nakh peoples of the Transcaucasus comprised of the Tsanars in the South, the Dvals in the West, and the Ers in the East. The Kakh(etians) who used to call themselves Kabatsas and their territory Kakh-batsa, were surrounded by Nakh tribes and themselves thought to be Tushians of Nakh extraction. The eighteenth century historian Vakhushti asserted that the Kakh considered Gligvs, Dzurdzuks and Kists as their ethnic kin."]
- Topchishvili, Roland (2002). Ethnic history of Georgians and historical-geographic regions of Georgia. Tbilisi: Language and Culture.
- Bagrationi, Vakhushti (1745). Description of the Kingdom of Georgia.