Дводверний седан

Дводверний седа́н, заст. тудо́р (англ. two doors — «двоє дверей») — кузов легкового автомобіля з двома рядами повнорозмірних сидінь, двома дверцятами і багажником, структурно відділеним від пасажирського салону. Різновид кузова «седан».

Ford A Tudor — початковий тип дводверного седана.

Заднє скло на дводверному седані зазвичай жорстко закріплене в рамці, але на ряді моделей могло опускатися як скло дверей або трохи відкидатися для вентиляції.

Дверні пройми зазвичай роблять на 15—20 % ширшими, ніж в чотиридверному, крім цього, спинки передніх сидінь, як правило, відкидаються вперед для спрощення проходу на задній ряд сидінь.

При тій же комфортабельність і місткості, дводверні седани відрізняються від чотиридверних меншою на 30—50 кг власною вагою, більшою жорсткістю на скручування і на 5—10 % меншою ціною, що визначило їх популярність у 30—80-х роках ХХ століття як бюджетних модифікацій.

Двоє дверей замість чотирьох утрудняють доступ до заднього ряду сидінь, але водію і передньому пасажиру сідати в дводверний седан, навпаки, зручніше, ніж в чотиридверний завдяки розширеним проймам дверей.

«Запорожець» ЗАЗ-968 — класичний зразок такого кузова.

Розповсюдження

Chevrolet Bel Air моделі 1959 року в кузові two door sedan. Той же автомобіль без центральної стійки кузова називався вже «купе».

Сучасний дводверний седан Ford Focus, виробником позначений як «купе».

Автомобілі з цим кузовом завжди були дуже популярні в США і Канаді але нерідко зустрічалися і в Європі — особливо в Німеччині та Англії — до вісімдесятих років, коли їх витіснили кузови типу тридверного хетчбека. Окрім нижчої вартості та більшої безпеки пасажирів, традиційною перевагою такого кузова є те, що діти, які сидять на задніх сидіннях не можуть випадково відкрити задні двері на ходу, хоча розповсюдження сучасних систем центрального замикання дверей і блокувальних дверних замків на задніх дверях (дитячий замок) дещо анулює цю перевагу.

У Північній Америці в останні роки спостерігається тенденція до перейменування дводверних седанів в «coupé» (купе) за маркетинговими міркуваннями, хоч від справжніх дводверних купе з місткістю 2+2 дводверний седан відрізняється повноцінним заднім двох-тримісним пасажирським сидінням і нормальною (не пониженою) висотою стелі в задній частині даху (об'єм задньої частини пасажирського салону не менше 934 см³).

Особливості термінології

У 50—70-х роках в США було прийнято називати «купе» багато дводверних автомобілів без центральної стійки (хардтоп) незалежно від конфігурації кузова, але, по суті, серед цих автомобілів було дуже багато дводверних седанів.

Приклади дводверних седанів

Ford Model A Tudor (1927—1932);
Фольксваген Жук;
Fiat 600;
«Запорожці» всіх серійних моделей;
Fiat 128 Rally (1971—1978);
Fiat 131 Mirafiori 2-door(1974—1979);1
BMW E21 (1975—1983);
BMW E30 (1982—1994);

Toyota Platz / Echo 2-door Sedan (2001—2005);
В варіанті з цим типом кузова пропонувалися практично усі бюджетні американські моделі автомобілів до кінця 1970-х — 1980-х років.

Джерела та посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.