Дебал

Дебал (урду ديبل‎), — стародавнє місто-порт, що, ймовірно, розташовувався біля міста Карачі (сучасний Пакистан), у безпосередній близькості від півострова Манора. Назва міста походить від девалая, що у перекладі з санскриту означає «обитель Бога»[1]

Історія

Дебал був заснований у I столітті до н. е. та невдовзі став найважливішим торговим містом Сінду, надавши притулок тисячам сіндхських моряків, включаючи корсарів Баварі. Стародавній арабський географ Ібн-Хаукаль у своїх писаннях згадував міські будівлі Дебала, сухий, випалений ландшафт, що оточував місто, й жителів, що займались торгівлею та рибальством.

Арабський полководець Мухаммед ібн аль-Касім ас-Сакафі завоював місто у 711—712 роках, здолавши раджу Дахіра, останнього індуського правителя Сінду.

Дебал і півострів Манора згадувались османським адміралом Сейді Алі-реїсом у книзі «Дзеркало країн». Місто також відвідували британські мандрівники Томас Постанс та Еліот, відомий своїми спогадами про місто Татта.

Деякі археологи схиляються до думки, що руїни, знайдені під час розкопок Банхора є рештками стародавнього міста-порту Дебал[2].

Примітки
  2. Banbhore. Dictionary of Islamic Architecture. ArchNet. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 4 грудня 2016.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.