Дементьєв Сергій Васильович

Сергій Васильович Дементьєв (рос. Сергей Васильевич Дементьев; нар. 1 лютого 1960, Іваново[1], РРФСРпом. 25 грудня 2019, Ангарськ, Іркутська область, Росія) радянський, російський та український футболіст, тренер. Майстер спорту СРСР.

Сергій Дементьєв
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Васильович Дементьєв
Народження 1 лютого 1960(1960-02-01)
  Іваново, РРФСР
Смерть 25 грудня 2019(2019-12-25) (59 років)
  Ангарськ, Іркутська область, Росія
Зріст 176 см
Вага 75 кг
Прізвисько Пека
Громадянство  СРСР
 Росія
 Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1977—1983 «Ангара» 158(72)
1984 «Зірка» (Ір) 26(15)
1985—1988 «Таврія» (С) 130(44)
1988—1989 «Чайка» (Св) 48(10)
1989—1990 «Таврія» (С) 21(1)
1990—1991 «Океан» (К) 27(8)
1992 «Борута» (Зг) 11(2)
1992—1993 «Металург» (К) 27(6)
1994—1996 «Ангара» 71(21)
1996 «Зірка» (Ір) 13(0)
1997 «Ангара» 15(0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
АНХК (Ангарськ)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

У дорослому футболі розпочав виступи 1977 року в клубі «Ангара» (Ангарськ) у другій лізі. Незабаром став основним гравцем клубу та лідером його атак, протягом чотирьох років (1980-1983) забивав щонайменше 16 м'ячів за сезон. У 1984 році перейшов до головної команди Іркутської області — «Зірки», де теж провів результативний сезон, відзначився 15 голами.

З 1985 року виступав за сімферопольську «Таврію», в якій також був одним з лідерів нападу, відзначився 44 голами за три сезони. У 1985 та 1987 роках ставав переможцем зонального турніру другої ліги та чемпіоном Української РСР. У 1986 році в складі збірної Криму взяв участь у контрольному матчі проти збірної СРСР (2:3)[2]. Півфіналіст Кубку СРСР 1986/87, виходив на поле в півфінальному матчі проти мінського «Динамо»[3]. На початку сезону 1988 року після виходу «Таврії» в першу лігу на певний період часу залишив команду й почав виступати за «Чайку» (Севастополь), але в середині 1989 року повернувся в «Таврію» та відіграв ще близько року в першій лізі. Включений до списку 50 найкращих гравців «Таврії» за версією порталу football.ua під № 45[4].

У першій половині 1990-х років грав за керченський «Океан» / «Войковець» / «Металург» у нижчих лігах СРСР та України. Також виступав на аматорському за кримські клуби «Сурож» (Судак) та «Чайка» (Охотникове). Нетривалий період часу виступав в одній з нижчих ліг Польщі за «Борут» (Згеж).

У 1994 році повернувся в Ангарськ і ще чотири сезони провів за місцеву «Ангару» у другому дивізіоні Росії. Осінню частину сезону 1996 року провів у першому дивізіоні в іркутській «Зірці». У вересні 1997 року в рамках матчу другого дивізіону між «Ангарою» і «Зіркою» відбулися його символічні проводи з великого футболу[5].

Всього за кар'єру в першостях СРСР, України, Польщі та Росії на рівні професіоналів (майстрів) зіграв понад 540 матчів та відзначився 179 голами. У тому числі в складі «Ангари» — 244 матчі та 93 голи. Один з найкращих бомбардирів «Ангари» за всю історію, разом з Володимиром Поконіним (91)[6].

По завершенні кар'єри гравця деякий час (1999-2001) працював директором СДЮСШОР «Ангара»[7], потім — директором спортзалу «Нафтохімік». Грав за аматорську команду АНХК в змаганнях дорослих та ветеранів з футболу й футзалу, виходив на поле навіть у віці 59 років[8][9]. Багато років працював головним тренером цієї команди[10][11].

Загинув 25 грудня 2019 року на робочому місці від побутової травми[12].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.