Денна вежа (Кам'янець-Подільська фортеця)
Де́нна ве́жа — наріжна фортечна вежа № 8 Старого замку міста Кам'янець-Подільський. Пам'ятник відображає кілька періодів в історії середньовічної фортифікації. Одна з найцікавіших споруд оборонного зодчества в Україні.
| Денна вежа | |
|---|---|
|
| |
| 48°40′25″ пн. ш. 26°33′43″ сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Кам'янець-Подільський |
| Адреса | вул. Замкова, 1 |
| Тип | вежа і пам'ятка |
| Висота | 16 м |
| Архітектор | Йов Претвич |
| Будівництво | XII —XVI |
| Статус | Державний історичний музей-заповідник |
| Стан | задовільний |
  Денна вежа Денна вежа (Україна) | |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Одна з досліджених дако-римських веж, відкритих на території замку.[1]
Згадка в історичних джерелах
Опис вежі зберігся в «Реєстрі всіх будівель навколо замку Кам'янецького» за 1544 рік:
«Усередині Денної вежі, на середньому поверсі, було порожнє місце під комору. Йов розпорядився його знищити, маючи на увазі, що в разі нападу ворога, завдяки існуванню у вежі порожнього простору, як цій вежі, так і самій фортеці могла би бути заподіяна ворогом велика шкода. Нині місце це перебудовано, до того ж вставлена міцна з колод стеля і наслана підлога. У тій же Денній вежі, на одній висоті з фортечними мурами і сходами від них, проламані в обидва боки широкі отвори — брама і обкладені одвірками з тесаного каменю. Брамою цією, завдяки їх ширині, можна будете користуватися для пересування з вежі на фортечні мури, по той та інший бік, гармат…
На виході із середнього поверху Денної вежі на замковий мур, у кутку вежі біля стіні влаштований новий димар із грубкою задля того, щоб, коли з нижніх бійниць вестиметься стрілянина, скупчений при цьому в нижній частині вежі дим міг вільно виходити назовні і не заважати зайнятим стрільбою гармашам. Біля вогню цієї ж грубки зимою можуть грітися вартові і гармаші, а також користуватися ним при роботі, як освітленням, і навіть запалювати ґноти. Зовнішній отвір димаря, як засвідчує Іов, буде захищено від дощу і снігу особливою покрівлею з підвісними жолобами, по яких вода, стікаючи, не заподіє ніякої шкоди стінам. Разом із тим Іов зробив раз і назавжди розпорядження, щоб зимою сніг із цієї покрівлі постійно змітався».[2]
Історія
.jpg.webp)
Вежа Денна — наймасивніша і найдавніша з усіх замкових веж. Постала внаслідок розбудови маленької дако-римської вежі.[1]
У другій половині XII століття з боку двору добудували прямокутну в плані вежу розміром 6,4 на 6,8 м. Наприкінці XIV сторіччя напільна сторона вежі була модернізована під фланкувальну.
У 1542 — 1544 роках будівельними роботами керував військовий інженер й архітектор Йов Претфес (Претвич). Він збільшив вежу в обсязі, надав їй в плані з боку двору заокругленість, обабіч вежі підвищив і потовщив оборонні мури. Одночасно із заходу до вежі добудували, майже повністю закривши її фасад на два яруси, Нову Західну вежу.
Опис
Розташована на західному розі головного двору Старого замку на перетині його південно-західних і північно-західних мурів. Найскладніша споруда замку, формування якої пов'язане з найраннішим періодом замку.
Частина дако-римської вежі збереглася і становить прямокутне приміщення першого ярусу великої Денної вежі. Вхід до неї з боку двору обрамлено білокам'яним порталом. У Західному казематі в невеличкому тупиковому коридорі зліва на стіні видно контури замурованих зубців із бійницею, колись першого укріплення на мисі.[4]
Вежа із зовнішнього боку замку в плані прямокутна, з боку двору — кругла. На висоту двох ярусів до неї з трьох сторін примикають оборонні мури й Нова вежа. Розміри вежі з північного заходу на південний схід — 16 м, висота з напільного боку 18,5 м. Товщина мурів становить 2,5 — 4 м. У першому ярусі зберігся фрагмент стіни XII в. із зубцями і бійницею. Бійниці різноманітного характеру: від лучних до пристосованих до важкої артилерії. Перемички отворів і бійниць із XVI сторіччя.[3]
Реставраційні роботи
У 1946-1952 роках провели консерваційні роботи фортеці. У 1960-х роках під керівництвом архітектора-реставратора Євгенії Пламеницької проводились планомірні архітектурно-археологічні дослідження укріплень Старого замку. Державний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури та містобудування опрацював Генеральну програму консерваційно-реставраційних робіт по Старому замку та архітектурну концепцію реставрації, розроблену Є. Пламеницькою. У 1960-1980-х роках здійснили консервацію та реставрацію значної частини замкових укріплень, зокрема і Денної вежі.[1]
Нові масштабні реставраційні роботи провели згідно з «Перспективною програмою консерваційних і реставраційних робіт по комплексу Старого і Нового замків» 1999 року, автором якої була дочка Євгенії Пламеницької Ольга Пламеницька.[1]
Примітки
- Пламеницька Ольга. Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець: (пізньоантичний – ранньомодерний час).
- Regestr wszego budowania w okrąg i zewnątrz zamku kamienieckiego, tak nowo murów murowanych, jako starych wedle potrzeb poprawionych i wywożenie przekopów zamkowych, przez pana Wojciecha Starzechowskiego, kasztelana bełzkiego etc, pomierzane roku 1544 / Переклад: Гульдман В. К. Памятники старины в Подолии. 1901. – С. 221-222.
- Пам'ятки містобудування і архітектури Української РСР.
- Кам'янець-Подільський: Туристичний путівник
Література
- Михайловський В. М. Inventarz i lustracie starostw: Kamieniec Podolskiego i Latyczowskiego. Rok 1613 // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. — 2008. — Т. 18. — С. 98—116.
- Денна вежа // Пам'ятки містобудування й архітектури УРСР = Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К. : Будівельник, 1986. — Т. 4. — С. 188. (рос.)
- Будзей Олег. Вулицями Кам'янця-Подільського. — Львів, 2005. — С. 89—97.
- Пламеницька Ольга. Castrum Camenecensis. Фортеця Кам'янець: (пізньоантичний — ранньомодерний час). — Кам'янець-Подільський : ФОП Сисин О. В, 2012. — 672 с.
- Пламеницька Ольга. Кам'янець-Подільський. — К. : Абрис, 2004. — 256 с.
- Седак Олександр. Кам'янець-Подільський замок // 100 найвідоміших шедеврів України. — К. : Автограф, 2004. — С. 273—279.
- Станіславська Людмила. Стара фортеця. — Кам'янець-Подільський, 2002. — 56 с.
