Фортеця

Форте́ця (від італ. fortezza, від лат. fortis — «сильний»)[1] або тверди́ня, заст. кріпость[2] (від рос. крепость) — укріплена фортифікаційна споруда з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, великим запасом провіанту та озброєння; призначена для протидії довготривалій облозі та перебування в круговій обороні. З винаходом нових видів озброєння і застосуванням нової тактики ведення бою значимість фортець як основних оборонних пунктів послабла.

Фортецца в Ретімно
Фортеця у Кам'янці-Подільському
Білгород-Дністровська фортеця

Зазвичай це територія, обнесена фортечним муром та/або куртиною з бійницями та зубцями. У комплекс споруд фортеці могли входити цитадель, муровані замки, з донжонами, фортечні вежі та бастіони. Також у фортецях будували церкви, а для гарнізону фортеці — казарми. Фортеці були добре захищені системою земляних укріплень, як-от рів з водою, або без неї та вал.

Історія

З розвитком військової справи і будівництва фортеці змінювали обриси.

До перших фортець можна віднести земляні вали, ряди з частоколу, якими огороджувалися невеликі поселення. Деякі первісні фортеці влаштовувалися на пагорбах, пізніше перед фортечним муром з'являються рови з водою.

У середньовіччі набули поширення невеликі фортеці — замки, у яких мешкали феодали. Замки служили захистом від набігів сусідів. У них знаходили притулок й селяни, що перебували в повинності у феодала. З кінцем феодальної роздробленості роль замків знижується. Деякі замки перебудовуються в палаци і втрачають своє оборонне значення.

Панорама генуезької фортеці. Судак

Опис

Фортецею називають як одиночну оборонну будову, так і комплекс будівель. Як правило, це обнесена муром територія, в якій знаходиться постійний гарнізон, з великим запасом продовольства і озброєння, для перебування в довготривалій облозі. Лише з винаходом нових видів озброєння і застосуванням новиї тактик ведення бою значимість фортець як основних оборонних пунктів ослабла.

До перших фортечних споруд можна віднести земляні вали, ряди з частоколу, яким огороджувалися невеликі поселення. Деякі первісні фортеці влаштовувалися на пагорбах, пізніше перед фортечною стіною з'явилися рови з водою. З розвитком військової справи і будівництва, фортеці змінювали обриси.

Класична фортеця складалася з веж (круглого або квадратного перетину), з'єднаних фортечною стіною з бійницями.

В середні віки набули поширення невеликі фортеці - замки, в яких проживали феодали. Замки служили захистом від набігів сусідів. У замку знаходили притулок і селяни, які перебували в повинності у феодала. З кінцем феодальної роздробленості роль замків знижилася. Деякі замки перебудували в палаци після чого вони втратили своє оборонне значення.

Слід розуміти різницю між фортецею і замком. Якщо замок - це, фактично, одна будівля, в якому в єдине ціле з'єднані і стіни, і мости, і житлові приміщення (казарми, арсенали), і вежі, і рови, і інші споруди, то фортеця - це по суті ділянка землі, обнесена стіною з вежами. При цьому територія може бути як щільно забудована (будинками, церквами, складами і т. П.), Так і порожня - в цьому випадку можна говорити про кріпосний двір. Крім того, фортеця, як правило, має набагато більшу площу, ніж замок, що і дозволяло забудовувати внутрішній простір фортець різними будівлями.

Склад
  • Ядро фортеці - головне (центральне) спорудження (зміцнення) фортеці.
  • Головна (центральна) огорожа - головне (центральне) зміцнення фортеці, що мало суцільну кругову огорожу навколо ядра фортеці і складалося з валів з ровом попереду, що з'єднують окремі опорні пункти фортеці (форти, бастіони). Призначення головної (центральної) огорожі - захист ядра фортеці від атаки відкритою силою і служить тиловоб позицією на випадок прориву противника.
  • Фортовий (бастіонний) пояс фортеці - головна позиція фортеці, що складається з окремих фортів (бастіонів), розташованих в декількох кілометрах від ядра фортеці і утворює зовнішній пояс її укріплень.

Міста-фортеці

Середньовічне місто оточували фортечною стіною - в таких випадках саме місто і було фортецею. У XV-XVI століттях із зростанням міст значення стін фортеці, які оточували лише центральну частину міста, знижувалося. Стіни руйнували, або ж на їх основі будували будинки.

Відомі фортеці

Багато фортець отримували історичну популярність в результаті їх наполегливої ​​оборони (Ізмаїл, Нарин-Кала, Брестська фортеця). Деякі фортеці прославилися як в'язниці (наприклад, лондонський Тауер, паризька Бастилія, Петропавлівська фортеця).

Багато фортець збереглися до цих пір і є історичними пам'ятками.

Див. також

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  2. Кріпость // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Література
  • Трубчанінов С. В. Країна замків і фортець. — 2-е видання, доповнене і перероблене. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2007. — 56 с. ISBN 966-7975-83-8
  • ПІРКО В. О. Оборонні споруди… / Український культурологічний центр.— Донецьк: Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім, 2007. — 176 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.