Дені Коте
Дені́ Коте́ (фр. Denis Côté; нар. 16 листопада 1973, Перт-Андовер, Нью-Брансвік, Канада) — незалежний канадський кінорежисер, сценарист, продюсер і кінокритик.[1]
Дені Коте | |
---|---|
фр. Denis Côté | |
Дені Коте у 2013 році | |
Дата народження | 16 листопада 1973 (48 років) |
Місце народження | Перт-Андовер, Нью-Брансвік, Канада |
Громадянство | Канада |
Професія | кінорежисер, сценарист, продюсер |
Роки активності | 2005 — наш час |
IMDb | ID 1992193 |
Дені Коте у Вікісховищі |
Експериментальні фільми режисера були показані на найбільших міжнародних кінофестивалях світу .
Біографія
Дені Коте народився 16 листопада 1973 року в місті Перт-Андовер, графство Вікторія у провінції Нью-Брансвік в Канаді. Вивчав кіномистецтво у франкомовному коледжі Ahuntsic (фр. Collège Ahuntsic) в Монреалі, після чого у 1994 році створив власну кінокомпанію Nihilproductions, щоб присвятити себе кіномистецтву. Близько 10 років Коте працював кінокритиком, писав, переважно, про авторське кіно і за власним зізанням "любив "знищувати" стрічки у своїх оглядах".[2][3]. У 2005 році він покинув журналістику і зняв свій повнометражний дебютний фільм «Північні штати», який удостоївся «Золотого леопарда» на кінофестивалі в Локарно у конкурсі «Відео». Наступний фільм Коте «Наші приватні життя» також було номіновано на «Золотого леопарда» у Локарно.
Фільм Коте 2008 року «Їй потрібен хаос» знову брав участь у Локарнському кінофестивалі та здобув там «Срібного леопарда» за найкращу режисерську роботу.
У 2009 році зняту на стику документального і ігрового кіно стрічку Дені Коте «Каркас» було відібрано для участі у програмі «Двотижневик режисерів» на 62-му Каннському міжнародному кінофестивалі.
Фільм Дені Коте «Керлінг» (2010) брав участь у конкурсній програмі кінофестивалю в Локарно та приніс режисерові другу поспіль нагороду за найкращу режисуру. У 2011 році стрічку показали на Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість» у програмі «French connection». Наступну, документальну роботу Дені Коте «Бестіарій» (2012), показали на «Молодості» 2012 року.
У 2013 році Коте зняв стрічку «Вік і Фло побачили ведмедя», прем'єра якого відбулася на 63-му Берлінському міжнародному кінофестивалі в рамках основної конкурсної програми. Там вона удостоїлася призу Альфреда Бауера як фільм, «що відкриває нові шляхи в кіномистецтві». Фільм також було показано у програмі «French connection» на «Молодості» 2013 року.
У лютому 2016 року на 66-му Берлінському міжнародному кінофестивалі відбулася прем'єра стрічки Дені Коте «Борис без Беатріс», яка брала участь у головній конкурсній програмі та змагалася за головний приз — Золотого ведмедя. На 46-му Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість», де Дені Коте очолював журі міжнародного конкурсу[4], фільм було показано у програмі «French connection».
Фільмографія
Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | Продюсер | |
---|---|---|---|---|---|---|
2005 | Північні штати | Les états nordiques | ||||
2007 | Наші приватні життя | Nos vies privées | ||||
2008 | Їй потрібен хаос | Elle veut le chaos | ||||
2009 | док. | Каркас | Carcasses | |||
2010 | Керлінг | Curling | ||||
2010 | к/м | Ворожі лінії | Les lignes ennemies | |||
2012 | док. | Бестіарій | Bestiaire | |||
2013 | Вік і Фло побачили ведмедя | Vic + Flo ont vu un ours | ||||
2014 | док. | Ця радість була досконала | Que ta joie demeure | |||
2015 | Тут, у Лісабоні: Епізоди міського життя (епізод «Екскурсії») | Aqui, em Lisboa: Episódios da Vida da Cidade | ||||
2016 | Борис без Беатріс | Boris sans Béatrice | ||||
2017 | Гладенька шкіра | Ta peau si lisse | ||||
2019 | Антологія міста-привида | Répertoire des villes disparues | ||||
Визнання
Нагороди та номінації Дені Коте[5] | |||
---|---|---|---|
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
Міжнародний кінофестиваль у Локарно | |||
2005 | Золотий леопард — Відеоконкурс | Північні штати | Нагорода |
2007 | Золотий леопард — Програма «Кінематографісти сьогодення» | Наші приватні життя | Номінація |
2008 | Золотий леопард | Їй потрібен хаос | Номінація |
Приз молодіжного журі — Особлива згадка | Нагорода | ||
Срібний леопард за найкращу режисуру | Нагорода | ||
2010 | Золотий леопард | Керлінг | Номінація |
Приз за найкращу режисуру | Нагорода | ||
Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
2013 | Золотий ведмідь | Вік і Фло побачили ведмедя | Номінація |
Приз Альфреда Бауера | Нагорода | ||
2016 | Золотий ведмідь | Борис без Беатріс | Номінація |
2019 | Антологія міста-привида | Номінація | |
Філадельфійський кінофестиваль | |||
1900 | Найкращий режисер — Похвальний відгук | Вік і Фло побачили ведмедя | Нагорода |
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго | |||
2014 | Приз Голос аудиторії | Ця радість була досконала | Номінація |
Громадська позиція
У липні 2018 підтримав петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[6]
Джерела
- Дені Коте: Я намагаюся не відступати від своїх тем – самотності й життя поза межею суспільства (інтерв'ю з Дені Коте) // Телекритика, 3 лист. 2013
- “I Used to Love or Destroy Films”: Prolific Indie Director Denis Côté Shares His Wild Process // NoFilmSchool, 20.02.2016
- Peter Howell (3.3.2011). Howell: Denis Côté is an auteur with attitude. The Star (англ.). Процитовано 25.10.2016.
- Журі кінофестивалю "Молодість" очолить канадський режисер Дені Коте. «Лівий берег». 13 жовтня 2016. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
- Нагороди та номінації Дені Коте на сайті IMDb(англ.)
- Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018