Деполович Лідія Платонівна

Лідія Платонівна Деполович (народилася 27 листопада 1869(18691127) в селі Ковчин, тепер Куликівського району Чернігівської області — померла 20 березня 1943 в місті Київ) — український педагог і методист початкової освіти. Вчителювала на Чернігівщині, з 1927 — у школах Києва. Відома як складач і упорядник посібників для навчання грамоти.[1]

Деполович Лідія Платонівна
Народилася	27 листопада 1869(1869-11-27) Ковчин
Померла	20 березня 1943(1943-03-20) (73 роки) Київ
Громадянство	Російська імперія → УРСР
Діяльність	педагог

У 1893—1900 розпочала педагогічну діяльність учителькою у земській школі села Количівка поблизу Чернігова. Пізніше працювала вчителькою початкових класів Чернігова та Києва. Лідія Деполович відома, передусім, як укладач букваря під назвою «Нумо читати!», що вийшов друком у 1926. Цей підручник витримав більше 19 видань. Аж до початку 60-х років учні початкової ланки в Україні вчилися читати саме по цьому букварю.[2]

Померла, замучена постійним недоїданям, впавши в ямку від вибуху снаряду.

У Ковчині одну з вулиць названо на її честь.

Похована на Солом'янському кладовищі у м. Києві.