Дербак Микола Юрійович

Дербак Микола Юрійович (28 листопада 1968, с. Колочава) — український лісничий, директор національного природного парку «Синевир», кандидат філософських наук, заслужений природоохоронець України.

Дербак Микола Юрійович
Народився 28 листопада 1968(1968-11-28) (53 роки)
Міжгірський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність лісничий
Alma mater Ужгородський національний університет
Заклад Синевир (національний природний парк)
Нагороди

Життєпис

Микола Дербак народився 28 листопада 1968 року у селі Колочава Міжгірського району Закарпатської області.

У 1983—1987 роках навчався в Кучеровському сільськогосподарському технікумі. У 1996 році закінчив Вологодський сільськогосподарський інститут, спеціальність — вчений агроном н/в.

Вищу освіту здобув на біологічному факультеті Ужгородського національного університету, який закінчив у 2002 році і отримав диплом за спеціальністю «Біологія».

У 1987—1989 роках проходив службу в рядах Радянської Армії, старшина дивізіону.

З 1989 до 1993 року працював головним агрономом в колгоспі «Радянське Закарпаття».

З вересня 1995 року працював лісником в Колочавському лісництві національного природного парку «Синевир», а з 1997 – лісничим.

У 2003 році Миколу Дербака призначено на посаду головного лісничого, а з 2004 року він обіймав посаду заступника директора, головного природознавця Національного природного парку «Синевир».

З 27 липня 2010 року працює директором національного природного парку «Синевир». На цій посаді Микола Дербак активізував природоохоронну роботу, внаслідок чого зменшилися самовільні рубки та інші порушення природоохоронного законодавства. Завдяки його зусиллям у 2017 році 2865,04 га пралісів НПП «Синевир» включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У 2011 році в парку побудовано Реабілітаційний центр бурих ведмедів, а у 2017 — центр для реабілітації хижих птахів.

У 2015 р. захистив дисертацію «Антропогенне навантаження в системі еко-безпечного розвитку: соціально-філософський аналіз». Дисертаційна робота підготована на основі досліджень парку «Синевир» та висвітлює проблематику охорони природи, біологічні фактори, біосоціальні процеси.

Родина

Одружений, має двох синів Юрія і Євгена, які за прикладом батька обрали життєвий шлях природоохоронців.

Відзнаки

  • Заслужений природоохоронець України (2012).[1]
  • Знак «За розвиток регіону» — найвища нагорода Закарпатської області (2011).
  • ювілейна медаль «20 років Незалежності України» (2012)
  • медаль «За наукові досягнення» Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (2015).
  • Почесна грамота Закарпатської ОДА (2017)
  • грамоти Міністерства екології та природних ресурсів України.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.