Державний контроль
Держа́вний контро́ль — одна з форм здійснення державної влади, що забезпечує дотримання законів і інших правових актів, що видаються органами держави. Здійснення державного контролю — одна з важливих функцій державного управління. Його призначення полягає у сприянні реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів у всіх ланках фінансової системи.
Принципи державного контролю
- універсальність (контроль має охоплювати всі ділянки державного, господарського та соціально-культурного будівництва);
- систематичність (проводиться не одноразово, час від часу, а за певною схемою, постійно);
- безсторонність (досягається шляхом покладення завдань контролю на осіб, які не зацікавлені в його результатах);
- реальність (забезпечується наявністю необхідних кваліфікованих кадрів контролерів);
- дійовість, оперативність, результативність (припускають швидке проведення контрольних дій контролюючим органом у разі одержання повідомлень про порушення, запобігання правопорушенням і причинам, що їм сприяли, своєчасне вжиття заходів щодо їхнього усунення, притягнення у відповідних випадках винних до відповідальності);
- гласність (дає можливість, а у деяких випадках і стає обов'язком доведення результатів контролю до відома громадськості або правоохоронних органів, інших осіб, зацікавлених у результатах контролю).
Види державного контролю
- Державний фінансовий контроль
- Митний контроль
- Валютний контроль
- Іміграційний контроль
Залежно від критерію, який є визначальним при класифікації, виділяють такі види контролю:
Організаційні взаємозв'язки контролюючого і підконтрольного об'єкта
- зовнішній (парламентський, президентський, судовий)
- внутрішній,
За обсягом спостереження, аналізу і перевірки діяльності, обсягу контролю та характеру контрольних повноважень
- загальний
- спеціальний
- особливий.
Організаційна підпорядкованість між контролюючого і підконтрольного суб'єктів
- відомчий (галузевий, підвідомчий)
- надвідомчий.
Залежно від часу проведення контролю він може бути попереднім, поточним (оперативним) і наступним.
Контрольна діяльність здійснюється шляхом перевірок, планових і позапланових ревізій, обстежень, витребування звітів, проведення рейдів, оглядів та ін.
Джерела
- Система державного контролю в Україні: Регіональний аспект
- Букаренко Д. Н. Адміністративне право: посібник для вузів. — Х.,1997.
- Коваль Л. В. Адміністративне право України: Курс лекцій. — К., 1998.
- Овсяненко Д. М. Адміністративне право. — К., 2005.
- Тихомиров Ю. А. Публичное право. — М., 1995. (рос.)
- Мятков П. А. Теорія адміністративного права. — Львів, 1999
Посилання
- Державна інспекція // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.