Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь

Матеріальні історико-культурні цінності Білорусі діляться на такі 4 категорії, зазначені цифрами:

історико-культурні цінності, включені або запропоновані до включення в список всесвітньої спадщини;

унікальні художні, естетичні та документальні об'єкти міжнародного значення;

об'єкти історико-культурної спадщини республіканського значення;

історико-культурні цінності регіонального значення. Нематеріальні історико-культурні цінності поділяються на такі категорії:

історико-культурні цінності, повна автентичність і точність яких безумовні і незмінні;

історико-культурні цінності, які повністю або частково відновлені (зафіксовані) на вторинному матеріалі або відмінні духовні, художні та (або) документальні вартості яких об'єктивно згодом можуть змінюватися.

Матеріальні об'єкти Білорусі, які можуть представляти історико-культурну цінність, виявляються шляхом професійного або випадкового визначення. Найчастіше пропозиції по наданню об'єкту статусу історико-культурної спадщини надходять за результатами професійного визначення. Рішення про надання такого статусу приймає Білоруська республіканська науково-методична рада з питань історико-культурної спадщини при Міністерстві культури. Статус історико-культурної цінності приділяється об'єктам з урахуванням їх художньої цінності і відображення найбільш значущих подій, явищ, історичних фактів.[1].

У разі втрати характерних духовних, художніх і документальних особливостей, що зумовили надання об'єкту статусу історико-культурної цінності, а також у разі їх знищення, втрати в результаті впливу природних факторів чи інших ситуацій і при неможливості їх відновлення за висновком фахівців Рада Міністрів позбавляє об'єкт статусу історико-культурної цінності.і[1].

У 2007 Державний список історико-культурних цінностей містив 4811 об'єкті. На 2010 рік в Державному списку історико-культурних цінностей Білорусі міститься 4911 об'єкт спадщини (з них 4779 нерухомі, 73 рухомі і 59 нематеріальні).

У 2013 Державний список історико-культурних цінностей містив 5533 об'єкти. В тому числі 1763 пам'ятники архітектури, 1191 — історії, 60 — мистецтва, 2350 — археології, 11 — містобудування, 4 заповідні місцевості, 77 рухомих історико-культурних цінностей, 77 нематеріальних історико-культурних цінностей.[2].

У 2014 Державний список історико-культурних цінностей містив 5527 об'єктів спадщини, з них матеріальних нерухомих — 5373, матеріальних рухомих — 78, нематеріальних проявів творчості людини — 76. Матеріальні об'єкти спадщини представлені 2336 пам'ятками археології, 1759 пам'ятками архітектури, 1192 пам'ятками історії, 60 пам'ятками мистецтва, 11 пам'ятками містобудування, 4 заповідними місцями.[3].

Згідно з державною програмою «Культура Білорусі» на 2011—2015 роки заплановано збільшення кількості історико-культурних цінностей в державному списку на 1000 одиниць[1].

У період з 2008 по 2014 рік статусу історико-культурної цінності були позбавлені 33 об'єкти[1].

При умовному розрахунку щільності пам'ятників на квадратний кілометр території і за чисельністю населення виходить, що в Білорусі один пам'ятник припадає на 38 км² або на 1737 осіб[3]..

Шифр історико-культурної цінності складається з десяти знаків за наступною схемою: x x x x xxxxxx

Перший знак в шифри дає посилання на місце, де постійно знаходиться історико-культурна цінність, за такою нумерацією:

1 — Брестська область;

2 — Вітебська область;

3 — Гомельська область;

4 — Гродненська область;

5 — Могилівська область;

6 — Мінська область;

7 — м. Мінськ;

8 — за межами Республіки Білорусь.

Другий знак шифру відповідає виду історико-культурної цінності:

1 — матеріальні нерухомі історико-культурні цінності;

2 — матеріальні рухомі історико-культурні цінності;

3 — нематеріальні історико-культурні цінності;

Третій знак шифру — категорія історико-культурної цінності.

Четвертий знак шифру подає відомості про історико-культурну цінність відповідно до її характеристик:

А — документальні пам'ятники;

Б — заповідні місця;

В — пам'ятки археології;

Г — пам'ятки архітектури;

Д — пам'ятки історії;

Е — пам'ятки містобудування;

Ж — пам'ятки мистецтва;

М — колекція;

Н — комплект.

Шість останніх знаків — номер історико-культурної цінності за порядком включення до Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь (замість цифр номера, які відсутні, проставляються нулі).

У випадках зміни відомостей про історико-культурну цінність в Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь вносяться необхідні зміни[4].

• Гісторыка-культурны патэнцыял Беларусі // Афіцыйны інтэрнэт-партал Прэзідэнта Рэспублікі Беларусь
• Неоконченные списки (руск.) 
• Пастанова Савета Міністраў Рэспублікі Беларусь 21.09.2010 № 1351 «Аб наданні статусу і катэгорый гісторыка-культурнай каштоўнасці, пазбаўленні статусу гісторыка-культурнай каштоўнасці i ўнясенні змяненняў і дапаўненняў у пастанову Савета Міністраў Рэспублікі Беларусь ад 14 мая 2007 г. № 578»