Деривація (гідротехніка)
Деривація в гідротехніці — відведення води від русла річки в різних цілях каналом[1] або системою водоводів.
У більш широкому розумінні під деривацією розуміють сукупність гідротехнічних споруд, що відводять воду з річки, водосховища або іншої водойми і підводять її до інших гідротехнічних споруд[2].
Розрізняють такі типи дериваційних споруд — безнапірні (канал, тунель, лоток) і напірні (трубопровід, напірний тунель). Напірний тип застосовується в тому разі, якщо є істотні (більше кількох метрів) сезонні або тимчасові коливання рівня води в місці її забору.
Сучасні дериваційні канали і водотоки мають довжину десятки кілометрів і пропускну здатність кілька тисяч м³/с.
Виноски
- У цьому випадку канал має назву дериваційний канал
- Вузлу гідроелектростанції (ГЕС), насосній станції, розподільній системі каналів тощо
Посилання
- Деривація // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 80. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Деривації в БСЭ[недоступне посилання з липня 2019]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.