Дерматогліфіка

Дерматогліфіка (гр. дерматос — шкіра., і гр., видовбую, вирізьблюю) — розділ морфології людини, який вивчає шкірний рельєф долонних і підошовних поверхонь, де шкіра вкрита численними папілярними лініями, що утворюють певні візерунки. Дані дерматогліфіки використовуються в криміналістиці (дактилоскопія), судовій, клінічній медицині, медичній генетиці.

Цей метод запропонував у 1892 Ф. Гальтон для дослідження шкірних гребінчастих візерунків пальців і долонь, а також згинальних долонних борозен.

Дерматогліфіка поділяється на:

  • дактилоскопію — вивчення малюнка пальців;
  • пальмоскопію — вивчення особливостей будови долонь;
  • плантоскопію — вивчення особливостей будови підошов.

Дерматогліфічні методи використовують у визначенні зиготності близнюків, для діагностування багатьох спадкових захворювань, а також в окремих випадках встановлення спірного батьківства.

Дослідження показали, що при хворобі Дауна, синдромах Клайнфельтера, Шерешевського — Тернера відбуваються специфічні зміни не тільки візерунків пальців і долонь, але й характер основних згинальних борозен на шкірі долонь.

Джерела

  • Словник іншомовних слів. За редакцією О. С. Мельничука. Головна редакція Української радянської енциклопедії. Київ — 1977.
  • Медична біологія: підручник / В. П. Пішак, Ю. І. Бажора, Ш. Б. Брагін [та ін.] ; ред.: В. П. Пішак, Ю. І. Бажора ; Міністерство охорони здоров'я України. — 2-ге вид., перероб. та доп. — Вінниця: Нова книга, 2009. — 608 с. — ISBN 978-966-382-149-8

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.