Дерслав з Угнева

Дерслав (Дзерслав) з Угнева (пол. Dersław (Dziersław) z Uhnowa;[1], або Дзерслав Угновський пол. Dziersław Uhnowski[2][3] пом. не раніше бл. 1505[3]) — польський шляхтич гербу Правда[4] (Правдич), урядник та посідач маєтностей в українських землях часу Королівства Ягайлонів. Представник роду Ніщицьких. Батько — Зиґмунт з Радзанова, Угнева, белзький воєвода. Його брат Анджей Ніщицький — белзький і плоцький воєвода. Дерслав посідав уряд белзького каштеляна (згаданий у 1495[5]).

Дружина — Анна Бучацька гербу Абданк (пом. бл. 1505[3], її батько — староста Ян Бучацький (чи Міхал Бучацький з Підгаєць)[джерело?], матір — Ядвіга[2] (пом. 1483[3]); записала фундуш для відправи богослужінь в збудованій близько 1440 року родинній каплиці-усипальниці при Латинському катедральному соборі у Львові[6]. Після смерті дружини виник гострий конфлікт між ним та її родичами, а бл. 1507 року Бережани стали власністю роду Сенявських[3].

Примітки
  1. в інтернет-ресурсах є також помилковий варіант Dersław z Hownowa → Buczaccy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.
  2. Kurzej M. Kaplica publiczna (kościół) p.w. Zwiastowania p.w. Naiśw. Pannie Marii w Litwinowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2007. — T. 15. — 599 il. — S. 321. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ​ISBN 978-83-89273-49-9​.
  3. Nestorów R. Brzeżany. Wiadomości na temat miasta i jego zabytków // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — T. 15. — S. 30.
  4. Grabowski J. Małżeństwa Piastów mazowieckich (wybrane zagadnienia). — S. 20. (пол.)
  5. Каспер Несецький не вказав його у своїх переліках → Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 232—233. (пол.); також Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. — T. I. — S. 270—271.
  6. пізніше — перебудована, тепер на її місці, за одними даними — каплиця Святих Дарів, третя від входу біля північної нави; за іншими — каплиця святого Казимира → Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów — Warszawa, 1925. — S. 81. (пол.)

Джерела
  • Red. Niszczycki (początkowo Radzanowski) Andrzej z Niszyc h. Prawdzic (zm. 1532) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXІІI/1, zeszyt 96. — S. 134—135. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.