Каплиця Бучацьких

Каплиця Бучацьких (пол. Kaplica Buczackich) — втрачена молитовно-ритуальна будівля у Львові (нині Україна). Назву отримала від прізвища своїх фундаторів — шляхтичів Бучацьких гербу Абданк.

Каплиця Бучацьких
Розташування  Україна, Львів
Засновник Бучацькі
Кінець будівництва до 1440
Належність римо-католицтво

Історія

Збудована перед 1440 роком[1]. Була першою з каплиць, побудованих поблизу латинської катедри у Львові, яку згадано у джерелах[2]. Розташовувалась біля східного прясла північної нави латинської катедри. 1440 року поблизу каплиці був вівтар святих Марії Магдалини та Бригіди[3]. Навпроти каплиці розташовувалася каплиця райців (братська, Яблоновських, Христа Розіп'ятого)[2].

8 травня 1495 р. львівський римо-католицький архієпископ Анджей Боришевський (Ружа) гербу Порай (пол. Andrzej Boryszewski, майбутній примас Польщі та Литви) видав грамоту, якою підтвердив фундуш Анни з Бучацьких — дідички Литвинова (тепер село Старий Литвинів Підгаєцького району), доньки Яна Бучацького, дружини каштеляна белзького Дерслава з Угнева[lower-alpha 1]) — на проведення мес за душі померлих родичів у каплиці Бучацьких латинської катедри у Львові[4]. 1587-го архієпископ Ян Димітр Соліковський розпочав ґрунтовне відновлення та ґрунтовну перебудову «давньої» каплиці Бучацьких, очевидно з думкою про єзуїтів, яким після спровадження до Львова віддав для богослужінь власне цю каплицю[5].

Миколай Кросновський записав фундуш для[6] нового[7] вівтаря в каплиці, також «посаг» для вівтарії (пол. altaria) при цій каплиці в сумі 10000 злотих.[6]

Пізніше каплиця була перебудована, тепер на її місці розташована каплиця Святих Дарів, або Вишневецьких[8] (третя від входу біля північної нави)[lower-alpha 2]. Розписи в каплиці князів Вишневецьких виконав Станіслав Строїнський[9]. Елементи архітектури каплиці, які зберегли форми з часу перебудови з ініціативи Я. Д. Соліковського, належать до типових прикладів пізнього львівського ренесансу, не виключено, що ці роботи пов'язані з архітектором Павлом Римлянином[10]. 1 листопада 1743 сницар Марцін Ринський (Marcin Ryński) спільно з дружиною Регіною Левандершозанкою (Regina Lewanderszozanka) уклали угоду, за якою вони зобов'язувалися виконати новий головний вівтар для каплиці за 4500 злотих польських. За архівними даними, у 1744—1745 «пан Бернард» (майже напевно Бернард Меретин) провадив роботи з барокізації каплиці Вишневецьких (заміна долівки, перемуровування крипт, виконання п'єдесталу під хрест, що вінчає купол)[11].

Опис

Докладних відомостей про її зовнішній вигляд поки не виявлено.

Усипальниця

Використовувалася представниками роду фундаторів та роду Кросновських як родова усипальниця. Серед похованих осіб, зокрема, Міхал (Михайло) Бучацький з Підгаєць, львівський латинський архієпископ Миколай Кросновський[6], Миколай Францішек Кросновський[12], його батько Войцех[13], Миколай Парава[14].

Надгробок воєводи М. Бучацького, який загинув у битві проти татар, перенесли свого часу до каплиці Замойських. Про перенесення надгробку свого часу говорив у промові до львівської капітули архієпископ Ян Димітр Соліковський у 1585 році. Надпис на надгробку станом на 1830—1840-ві роки не зберігся[15].

Див. також

Зауваги
  1. іноді Гувнова → див.: Thomae Pirawski relatio status Almae Archidioecesis Leopoliensis… — P. 81.; чи Говнува → Бучацькі (пол.)
  2. давніше Мечислав Орлович стверджував, що це — каплиця святого Казимира → див.: Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 81. (пол.)

Примітки
  1. Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. 3. — S. 84. (пол.)
  2. Katedra łacińska we Lwowie / opracowali J. Adamski, M. Biernat, J. K. Ostrowski, J. T. Petrus // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, Goldruk, 2013. — T. 21. — S. 132. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-63463-09-0. (пол.)
  3. Katedra łacińska we Lwowie… — S. 19.
  4. Akta grodzkie i ziemskie… — Т. 7. — S. 187.
  5. Katedra łacińska we Lwowie… — S. 20.
  6. Müller W. Mikołaj Krosnowski // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — Т. XV. — S. 341. (пол.)
  7. Katedra łacińska we Lwowie… — S. 24.
  8. Katedra łacińska we Lwowie… — S. .
  9. Włodek P., Kulewski A. Katedra Łacińska // Lwów: przewodnik. — Pruszków, 2006. — S. 80—81.
  10. Katedra łacińska we Lwowie… — S. 143.
  11. Katedra łacińska we Lwowie… — S. 27.
  12. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana… — Lwów, 1738. — S. 710—711. (пол.)
  13. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — dod. — S. 181 (прим.). (пол.)
  14. Wiśniewski J. Parawa Mikołaj z Lubina h. Ogończyk // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV/2, zeszyt 105. — S. 198. (пол.)
  15. Grobowiec Michała Buczackiego… — S. 118.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.