Деформаційний шов

Деформаційний шов — наскрізний вертикальний проріз у конструкціях, який допускає деформацію будівлі та зміщення окремих її частин під дією навантажень[1].
З метою герметизації заповнюється пружним ізоляційним матеріалом.
Залежно від призначення застосовують такі деформаційні шви: температурні, компенсаційні, осідальні, антисейсмічні та усадкові.

Температурні шви ділять будинок на відсіки від рівня землі до покрівлі включно, не зачіпаючи фундаменту, який, перебуваючи нижче рівня землі, відчуває температурні коливання в меншій мірі і, отже, не піддається істотним деформаціям. Відстань між температурними швами приймають в залежності від матеріалу стін і розрахункової зимової температури району будівництва.

Ґрунти основи, розташовані безпосередньо під різними частинами будівлі, можуть сприймати різні навантаження. Нерівномірна деформація ґрунту може привести до появи тріщин в стінах та інших конструкціях будівлі. Іншою причиною нерівномірного осідання ґрунтів під основою споруди можуть бути відмінності в складі і структурі основи в межах площі забудови будинку. Тоді в будівлях значної протяжності навіть при однаковій кількості поверхів можуть з'явитися осідальні тріщини. Щоб уникнути появи небезпечних деформацій в будівлях влаштовують осідальні шви. Ці шви, на відміну від температурних, розрізають будівлі по всій їх висоті, включаючи фундаменти.

Усадкові шви роблять у стінах, що зводяться з монолітного бетону різних видів. Монолітні стіни при твердінні бетону зменшуються в об'ємі. Усадкові шви перешкоджають виникненню тріщин, що знижують несучу здатність стін. В процесі твердіння монолітних стін ширина усадкових швів збільшується; після закінчення усадки стін шви наглухо зашпакльовують.