Джазовий танець

Джазовий танець представляє собою класифікацію, яка включає в себе широкий діапазон танцювальних напрямків. До 1950-х років джазовий танець відносився до танцювального стилю, який походив з афроамериканського корінного танцю. В 1950-х р.р. з'явився новий жанр джазового танцю — сучасний джазовий танець або джаз-модерн, коріння якого походило з традиційного Карибського танцю. В кожному окремому стилі джазового танцю можна прослідкувати коріння одного з цих різноманітних джерел.

Танцівники сучасного джазу

Історія

Традиційний

До середини 1950-х років джазовий танець відносився до танцювальних напрямків, які походили з афроамериканського корінного танцю кінця XIX — середини XX століття. Джазовий танець часто відносили до чечітки, тому що чечітка під джазову музику була одним з основних танців тієї епохи. Розвиваючись, з часом, джазовий танець, породив різноманіття соціальних та концертних танцювальних напрямків. Пізніше, протягом століття джазу, популярні форми джазу включали в себе кекуок (англ. cakewalk, букв. «прогулянка з пирогом»), Black Bottom, чарльстон, джіттербаг, бугі-вугі, лінді-хоп. Сьогодні більшість з цих танцювальних напрямків все ще популярні та продовжують практикуватись учнями та викладачами.

Сучасний

Після 1950-х років, такі засновники як Кетрін Данем Katherine Dunham взявши сутність традиційного Карибського танцю, перетворила його на театральне мистецтво. З ростом панування інших форм розважальної музики джазовий танець еволюцінував на Бродвеї в новий пластичний стиль, який викладається сьогодні та відомий як джаз-модерн, тоді як чечітка визначилась і пішла своїм шляхом розвитку. Великою мірою театральний стиль джазового танцю був популяризований в роботах Боба Фосса, що можна бачити на прикладі таких Бродвейських шоу як «Чикаго», «Кабаре», «Чортові Янкі» та «Піжамна гра». Джаз-модерн продовжує залишатись важливим елементом в музичних театрах, та його часто можна побачити в музичних кліпах та на танцювальних змаганнях.

Джаз-модерн, танець

Танцівники джазу часто носять шкіряні джазовки, що допомагає їм плавно рухатись виконуючи оберти, наприклад, пірует. Перед танцем танцівники зазвичай роблять вправи, аби розігріти та розтягнути м'язи аби не травмуватись. В доповнені загальноукріпляючі вправи часто використовуються для підтримання загальної форми.

Техніка

«На пальчиках», танцівниця підіймається з колін, підтримуючи баланс тіла на пальчиках ніг. Танцівниця — акробатка виконує шпагат в стрибку, що також зустрічається в джазовому танці. 

Модерн-джаз часто випробовує вплив інших танцювальних напрямків таких як акробатичний танець, балет, сучасний танець, ліричний танець, хіп-хоп. В свою чергу більшість танцювальних напрямків випробовують вплив джазу.

Як і в більшості видів танцю техніка є основою усіх рухів в джазовому танці. Навіть танцівники джазу отримують користь зі знань балетної техніки і тому в навчальну програму джазового танцю зазвичай включають балетні тренування.

В джаз-модерні зустрічаються різноманітні техніки, як наприклад:

Контроль центра тіла

Розглядаючи центр балансу як крапку, з якої виходять всі рухи, стає можливим підтримувати рівновагу та контроль під час виконання рухів, що в гіршому випадку вивело б танцівника з рівноваги.

Місцеположення

Це дозволяє танцівнику підтримувати баланс та контроль під час виконання поворотів, таких як пірует та фуете, зменшуючи при цьому ефект головокружіння від повторного обертання.
Носок ноги 
Танцівники витягують 

Відомі керівники, танцівники та хореографи
  • Кетрін Данем, засновниця афроамериканського театрального танцю.
  • Джек Коул вважається батьком техніки джазового танцю. Він був головним натхненником для Метта Меттокс, Боба Фосса, Джерома Роббінс, Гвен Вердон та більшості інших хореографів.
  • Юджин Луіс Фасіуто (або «Луіджі») танцівник, котрий після травми в автомобільній аварії в 1950-х створив новий стиль джазового танцю, основа якого розігрівальні вправи, котрі він винайшов, аби сховати свої фізичні затруднення.
  • Боб Фосс, заслужений джазовий хореограф, створив новий вид джазового танцю, надихнувшись роботами Фреда Естайре й такими стилями як Американський бурлеск та водевіль.
  • Гасс Джордано, вражаючий танцівник джазу та хореограф. 
  • Джероум Роббінс, хореограф кількьох мюзіклів — хитів таких як: «Пітер Пен», «Король та Я», «Скрипаль на даху», «Цигані», «Смішна дівчинка», та «Вестсайдська історія».
  • Гвен Вердон, відома за свої ролі в «Чортових Янкі», «Чикаго», та «Мила Чаріті».
  • Людмила Миколаївна, відома за свої ролі в «Танець зебри та тигра»

Бібліографія

[1] Eliane Seguin, «Histoire de la danse jazz», 2003, Editions CHIRON, ISBN 2-7027-0782-3, 281 pp

[2] Jennifer Dunning, «Alvin Ailey: a life in dance», Da Capo Press, 1998—468 pp

[3] A. Peter Bailey, «Revelations: the autobiography of Alvin Ailey», Carol Pub. Group, 1995—183 pp

[4] Margot L. Torbert, «Teaching Dance Jazz», Margot Torbert, 2000, ISBN 0976407108, 9780976407102

[5] Robert Cohan, «The Dance Workshop», Gaia Books Ltd, 1989, ISBN 0-04-790010-5

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.