Джамп'єро Вентура

Джамп'єро Вентура (італ. Giampiero Ventura, нар. 14 січня 1948, Генуя) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Джамп'єро Вентура
Джамп'єро Вентура
Особисті дані
Народження 14 січня 1948(1948-01-14) (74 роки)
  Генуя, Італія
Зріст 184 см
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
«Сампдорія»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1968–1969 «Сампдорія» 0 (0)
1969–1970 «Сестрезе»  ? (?)
1970–1974 «Енна»9 (0)
1974–1976 «Санремезе» ? (?)
1976–1978 «Новезе»  ? (?)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1976–1979 «Сампдорія»(мол.)
1979–1981 «Сампдорія»(помічник)
1980–1981 «Альбенга»
1981–1982 «Рапалло Руентес»
1982–1983 «Ентелла Бачецца»
1984–1986 «Ентелла Бачецца»
1986 «Спеція»
1987–1989 «Чентезе»
1989–1992 «Пістоєзе»
1992–1993 «Джарре»
1993–1994 «Венеція»(помічник)
1994–1995 «Венеція»
1995–1997 «Лечче»
1997–1999 «Кальярі»
1999–2000 «Сампдорія»
2001–2002 «Удінезе»
2002–2004 «Кальярі»
2004–2005 «Наполі»
2006 «Мессіна»
2006–2007 «Верона»
2007–2009 «Піза»
2009–2011 «Барі»
2011–2016 «Торіно»
2016–2017 Італія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Як тренер працював з низкою італійських команд у нижчих дивізіонах, а також з «Кальярі», «Удінезе», «Мессіною», «Барі» та «Торіно» у Серії А. З літа 2016 року очолював тренерський штаб національної збірної Італії, яка під його керівництвом уперше з 1958 року не змогла кваліфікуватися до фінальної частини чемпіонату світу 2018 року.

Ігрова кар'єра

Народився 14 січня 1948 року в місті Генуя. Вихованець футбольної школи клубу «Сампдорія», проте пробитись до основної команди не зумів і всю кар'єру виступав у клубах Серії D, за винятком сезону 1970/71, який він провів у Серії C з клубом «Енна»[1], за який провів 9 матчів у чемпіонаті[2].

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Новезе», за який виступав протягом 1976—1978 років.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1976 року як тренер молодіжної команди клубу «Сампдорія», а з 1979 року став асистентом тренера головної команди.

Першими командами, які Вентура очолив у статусі головного тренера були клуби Серії D «Альбенга», «Рапалло Руентес» та «Ентелла Бачецца», останню з яких молодий фахівець зміг вивести у Серію С2.

Після цього Вентура очолював «Спецію» та «Чентезе» з Серії С1, після чого 1989 року очолив «Пістоєзе», що після банкрутства минулого року було відправлене в Серію D. Тут Вентура паралельно з тренерською роботою працював вчителем фізкультури в середній школі в Пістої[3]. Перший сезон команда завершила на другому місці, а у другому зайняла перше місце і підвищилась до Серії С2, в якій у наступному сезоні клуб зайняв високе 5 місце. Після цього у сезоні 1992/93 тренував клуб Серії С1 «Джарре».

Першим клубом Серії B у кар'єрі Вентури стала «Венеція», яку він очолив у 15 турі сезону 1994/95, проте вже після 29 туру був звільнений.

У 1995 році Джамп'єро очолив «Лечче» і за два сезони вивів команду з Серії С1 до Серії А[4], проте в елітному дивізіоні працювати не став, очоливши влітку 1997 року «Кальярі» з Серії B. У сезоні 1997/98 зайняв 3-е місце в Серії B і вивів команду в Серію A[5]. У сезоні 1998/99 зайняв у Серії A 13-е місце і зберіг прописку у вищому дивізіоні[6].

Сезон 1999/00 працював у «Сампдорії» і посів 5-е місце в Серії B[7].

По ходу сезону 2001/02 очолив «Удінезе» і зайняв з командою 14-е місце в Серії A[8].

У 2002 році вдруге в кар'єрі очолив «Кальярі». В сезоні 2002/03 зайняв 9-е місце в Серії B[9]. У грудні 2003 року залишив клуб. Після 16-ти турів команда йшла на 8-му місці, після чого недовго тренував «Наполі» з Серії С1.

У березні 2006 року став тренером «Мессіни», що виступала в Серії A. Під його керівництвом клуб програв у чемпіонаті 6 матчів з 7 і мав вилетіти з Серії А[10]., але через Кальчополі із Серії А було виключено «Ювентус» і «Мессіна», посівши 17-е місце, зберегла прописку в еліті.

По ходу сезону 2006/07 очолив «Верону». Команда посіла 18-е місце в Серії B[11], а у стикових матчах програла «Спеції» і вилетіла з дивізіону[12].

Влітку 2007 року очолив «Пізу». У сезоні 2007/2008 зайняв 6-е місце в Серії B[13]. Грав у плей-офф за вихід в Серію А, але поступився клубу «Лечче»[14]. У квітні 2009 року залишив свій пост[15][16]. Після 35 турів «Піза» йшла на 14-му місці.

Влітку 2009 року став головним тренером «Барі», що виступала в Серії A. В сезоні 2009/10 зайняв з командою 10-е місце в чемпіонаті[17]. У лютому 2011 року контракт клубу з Вентурою був розірваний за обопільною згодою сторін[18]. Після 24-х турів команда йшла на останньому, 20-му, місці.

«Торіно»

Влітку 2011 року став головним тренером «Торіно». У сезоні 2011/12 посів з туринцями 2-е місце в Серії B і вивів команду в Серію A[19]. У сезоні 2012/13 «Торіно», набравши 39 очок, посів 16-е місце в Серії A і зберіг прописку в еліті італійського футболу[20]. У сезоні 2013/14 команда набрала 57 очок і посіла 7-е місце[21]. У сезоні 2014/15 туринці набрали 54 очки і посіли 9-е місце в лізі[22]. Також у цьому сезоні клуб виступав у Лізі Європи, де дійшов до 1/8 фіналу, в якій поступилися петербурзькому «Зеніту»[23]. У сезоні 2015/16 клуб зайняв 12-е місце в чемпіонаті, набравши 45 очок[24]. 25 травня 2016 року Вентура залишив свій пост[25].

Збірна Італії

7 червня 2016 року стало відомо, що Вентура очолить збірну Італії після чемпіонату Європи 2016 року[26].

Під його керівництвом італійська збірна боролася у кваліфікаційному раунді чемпіонату світу 2018. Її головним конкурентом за перше місце у відбірковій групі G і, відповідно, за пряме потрапляння до фінальної частини мундіалю була збірна Іспанії. У першому колі фаворити зіграли домашню для італійців очну зустріч унічию 1:1, а ігри проти решти суперників по групі виграли. Проте наступна очна зустріч фаворитів групи завершилися перемогою іспанців за рахунком 3:0, згодом вони очок не втрачали, тож груповий турнір збірна Італії завершила на другому місці. У плей-оф за право виходу на мундіаль її суперником була визначена збірна Швеції. Першу гру, що проходила у Стокгольмі італійці програли 0:1, а в матчі-відповіді попри тотальну ігрову перевагу не спромоглися забити бодай один гол і таким чином уперше з 1958 року опинилися поза переліком учасників світової першості. Два дні потому Вентуру було відправлено у відставку.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.