Джанні Скіккі
«Джа́нні Скі́ккі» (італ. «Gianni Schicchi») — опера на 1 дію Джакомо Пуччіні на лібрето Джовачіно Форцано (Giovacchino Forzano) на основі строфи з «Божественної комедії» Данте («Пекло», пісня XXX), що присвячена шахраю і пройдисвіту Джанні Скіккі, що потрапив за свої вчинки у пекло.
Опера «Джа́нні Скі́ккі» | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Gianni Schicchi[1] | ||||
Композитор | Джакомо Пуччіні[2][1] | |||
Автор лібрето | Джоваккіно Форцаноd[2][1] | |||
Мова лібрето | італійська | |||
Жанр | комічна опера і опера[1] | |||
Кількість дій | 1 ± 1 Дія (театр)[1] | |||
Перша постановка | 14 грудня 1918[2][1] | |||
Інформація у Вікіданих | ||||
| ||||
Джанні Скіккі у Вікісховищі |
Ця опера є останньою частиною «Триптиху», до якого входять також одноактні опери «Плащ» і «Сестра Анжеліка». Вперше поставлена в «Метрополітен Опера» (Нью-Йорк) 14 грудня 1918 року.
«Джанні Скіккі» є єдиною комічною оперою Джакомо Пуччіні та продовжує традиції «Фальстафа» Джузеппе Верді. Опері властива щедра мелодійність, гостра характерність персонажів, стрімкий темп розвитку подій.
Сюжет
Дія відбувається в середньовічній Флоренції в 1299 році.
Багатий дядечко Буозо Донаті вмер, і його бідні родичі, що товклися навколо смертної одрини, знаходять заповіт — усе залишено ченцям. І тоді вони кличуть Джанні Скіккі — літнього італійського шахрая й пройдисвіта.
Він ховає тіло померлого дядечка, гримується під нього та голосом покійника кличе нотаріуса. Всі родичі в захваті чекають: тепер заповіт буде переписано на їх користь. Нотаріус чує з напівтемного ложа слова «дядечка»: «Все своє майно я заповім… я заповім… я заповім своєму улюбленому другові Джанні Скіккі!». Спадкоємці обмануті, однак вимушені мовчати, оскільки викриття їх участі у фальшуванні загрожувало б суворим покаранням.
Розбагатілий Скіккі дає дочці Лауретті посаг і вона, нарешті, може вийти заміж за свого коханого — Рінуччо — єдиного з численних родичів покійного, хто одержує вигоду від афери.
Постановки в Україні
- 22 лютого 2008 року відбулася прем'єра опери українською мовою в оперній студії при Київській консерваторії. Режисер — Віталій Пальчиков, диригент — Сергій Голубничий, в головній ролі — Роман Мороз[3].
- 30 жовтня 2016 року відбулася прем'єра опери італійською мовою на сцені Національної опери України. Режисери-постановники: Тамара Трунова (режисер Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра), і Оксана Тараненко (головний режисер Одеського національного театру опери та балету). Вистава стала спільним українсько-італійським мистецьким проектом з Посольством Італії в Україні та Італійським інститутом культури в Україні[4].
Відомі арії
Джерела і посилання
- А. Гозенпуд. Оперный словарь. — «Музыка», 1965
- Libretto
- Вікторія де лос Анджелес співає арію «O mio babbino caro»
Примітки
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Mesa F. Opera: an encyclopedia of world premieres and significant performances, singers, composers, librettists, arias and conductors, 1597-2000 — Jefferson: McFarland & Company, 2007. — P. 109. — ISBN 978-0-7864-0959-4
- Макулатурна опера. kreschatic.kiev.ua. Хрещатик - новини та життя української столиці. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
- Юлія Пальцевич. Труп дядечка і солодка вата: «Джанні Скіккі» та «Служниця-пані» у Національній опері.