Дженніфер Елі

Дженніфер Елі народилася в сім'ї американського письменника Джона Елі та англійської актриси Розмарі Гарріс. Вона має англійське, німецьке і румунське (прабабуся по материній лінії) коріння.

Ще у три роки Дженніфер дебютувала на театральній сцені — зі своєю матір'ю, яка виконувала роль Бланш Дюбуа у відродженій на Бродвеї виставі «Трамвай Бажання» Теннессі Вільямса.

Дженніфер провела дитинство у Великій Британії та США. Вона поміняла 18 шкіл, серед яких була Академія мистецтв у Інтерлошені (штат Мічиган). Драматичне мистецтво Елі вивчала у Школі мистецтв Північної Кароліни і в лондонській Центральній школі мови і драми.

1992 року режисер Пітер Гол узяв Дженніфер Елі на роль у телевізійній адаптації роману Мері Веслі «Ромашкова галявина». У серіалі Дженніфер і її мати виконали роль одного персонажа у різному віці. Цей серіал, випущений британським телеканалом «Channel 4», розповідає про долю сім'ї двоюрідних братів і сестер від 1939 року до сьогодення.

1995 року виконання ролі Елізабет Беннет у телесеріалі BBC за романом Джейн Остін «Гордість і упередження» принесло Дженніфер премію «BAFTA». Згодом вона отримала роль у художньому фільмі «Дорога до раю» (1997).

Дженніфер продовжила кар'єру, поєднуючи ролі в кіно і на театральній сцені. Її виступи одержали схвальні відгуки критиків, а 2000 року актриса отримала премію «Тоні» за найкращу головну роль у виставі «Істинне» Тома Стоппарда. Це був її дебют на Бродвеї. Того ж року на цю премію номінувалася і мати Дженніфер Розмарі Гарріс за роль у виставі «Слушний час».

Після перерви Дженніфер Елі повернулася на сцену 2005 року у виставі «Філадельфійська історія» режисера Кевіна Спейсі у лондонському театрі «Олд Вік». Наступного року вона зіграла роль Леді Макбет у виставі «Макбет» за твором Шекспіра. Свою другу премію «Тоні» Дженніфер одержала за виконання ролей трьох персонажів у триптиху Тома Стоппарда «Берег Утопії», що йшов від жовтня 2006 до травня 2007 року.

Пізніше Дженніфер Елі знялася в таких стрічках, як «Перед дощем» (2007) спільного британо-індійського виробництва, «Гордість і слава» (2008), де її партнерами на знімальному майданчику були Едвард Нортон і Колін Фаррел, у телефільмі CBS «Дочка Расселів». Також вона знялася у фільмі Іштвана Сабо «Сонячне сяйво», де знову разом зі своєю матір'ю виконала роль одного й того ж персонажа у різні періоди його життя.

2010 року Елі виконала одну з головних ролей у виставі «Містер та місіс Фітч», яку представив нью-йоркський театр «Second Stage Theatre».

Окрім того Дженніфер Елі виконала одну з другорядних ролей у стрічці «Промова короля» (2010), де головну роль зіграв її партнер по серіалу «Гордість і упередження» Колін Ферт.

2015 року на екрани вийде фільм «П'ятдесят відтінків сірого» за однойменним романом. Дженніфер зіграє роль Карли Мей Вілкс, матері головної героїні.

Від початку зйомок «Гордості і упередження» Елі зустрічалася з виконавцем ролі Містера Дарсі Коліном Фертом.

29 листопада 2001 року вона вийшла заміж за письменника Майкла Раяна. У них двоє дітей — син Джордж (нар. 6 лютого 2003) і дочка Талула (нар. 4 березня 2009).

• 1991 — Премія Ієна Чарльсона — за роль у виставі за п'єсою «Тартюф»
• 1992 — Премія журналу «Radio Times» найкращому новачкові — за роль у телесеріалі «The Camomile Lawn»
• 1996 — Премія «Британської академії кіно і телевізійних мистецтв» (BAFTA) — за роль у телесеріалі «Гордість і упередження»
• 1997 — Номінація на премію «Британської академії кіно і телевізійних мистецтв» (BAFTA) — за роль у фільмі «Вайльд»
• 2000 — Номінація на премію «Зовнішнього Товариства Критиків» — за роль у виставі за п'єсою «Істинне»
• 2000 — Номінація на кінопремію «Джині» — за роль у фільмі «Смак сонячного світла»
• 2000 — Номінація на театральну Премію Лоуренса Олів'є — за роль у виставі за п'єсою «Істинне»
• 2000 — Премія «Тоні» за найкращу головну роль у театрі — за роль у виставі за п'єсою «Істинне»
• 2000 — Премія благодійної організації «Variety Club» — за роль у виставі за п'єсою «Істинне»
• 2001 — Премія «Супутник» — за роль у фільмі «Смак сонячного світла»
• 2007 — Номінація на премію «Зовнішнього Товариства Критиків» — за роль у виставі за п'єсою «Берег Утопії»
• 2007 — Премія «Тоні» за найкращу характерну роль у театрі — за роль у виставі за п'єсою «Берег Утопії»

• *Дженніфер Елі на сайті IMDb (англ.)