Джованні Адзіні

Народився 29 серпня 1929 року в місті Куїнцано-д'Ольйо. Вихованець футбольної школи клубу «Брешія». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1948 року в основній команді того ж клубу, в якій провів сім сезонів у Серії Б, взявши участь у 160 матчах чемпіонату. З сезону 1951/52 був основним гравцем команди.

Своєю грою за цю команду привернув увагу Нерео Рокко[1], що тренував «Падова» з Серії А, до складу якого Адзіні приєднався влітку 1955 року. У новій команді став основним гравцем, проте в червні 1958 року був пожиттєво дискваліфікований за договірний матч у березні того ж року проти «Аталанти» (0:3), що боролась за виживання[2]. В листопаді наступного року дискваліфікацію скоротили до двох років[3] і з сезону 1960/61 Адзіні знову став грати за «Падову», відігравши за клуб з Падуї ще три сезони у Серії А. Загалом у вищому італійському дивізіоні гравець провів 121 матч і забив 1 гол.

Завершив професійну ігрову кар'єру у рідній «Брешії», повернувшись до команди 1962 року і захищав її кольори протягом наступного сезону 1962/63, проте зіграв лише у 7 матчах Серії Б.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1952 року у Гельсінкі. Там 21 липня 1952 року Адзіні провів свій єдиний матч у складі збірної Італії в 1/8 фіналу проти майбутніх переможців збірної Угорщини.

Помер 4 червня 1994 року на 65-му році життя у місті Кремона.