Джованні Антоніо Порденоне
Пордено́не (італ. Il Pordenone), справжнє ім'я Джова́нні Анто́ніо де Са́ккіс (італ. Giovanni Antonio de' Sacchis; бл. 1484, Порденоне — 14 січня 1539, Феррара) — італійський живописець.
Джованні Антоніо Порденоне | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
1484[1] Порденоне, Фріулі-Венеція-Джулія, Італія | |||
Смерть | 14 січня 1539 | |||
Феррара, Емілія-Романья | ||||
Країна | Венеційська республіка | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | живопис | |||
Відомі учні | Pomponio Amalteod | |||
Твори | Golgothad, Lamentation over the Dead Christd, St. Prosdocimus and St. Peterd, Judith with the Head of Holofernesd і Virgin and Childd | |||
Діти | Graziosa de' Sacchisd | |||
| ||||
Джованні Антоніо Порденоне у Вікісховищі |
Біографія
Народився у містечку Порденоне в регіоні Фріулі-Венеція-Джулія. Свідчення про те, хто був його учителем не збереглись. Джорджо Вазарі, який згадує його в своїх «Життєписах» (1550), вважав його самоуком.
Порденоне працював в основному в Північній Італії. Перші полотна художника наївні і архаїчні, однак до 1510-х років він вже оволодів сучасну йому венеціанську манеру живопису, еталоном якої була творчість Джорджоне. В 1517 році Порденоне відвідав Рим, де під впливом Мікеланджело його стиль став більш монументальним і величним. Він також збагатив арсенал своїх засобів прийомами ілюзіонізму, що, ймовірно, був запозичений в Андреа Мантеньї. Найбільш яскравим прикладом нового стилю художника є масштабна фреска «Розп'яття», що виконана для собору в Кремоні.
Художник був дуже честолюбним, а й іноді безпринципним у досягненні своїх цілей. Відомо, що він був притягнутий до суду за звинуваченням у тому, що найняв убивць з метою усунення свого брата, який був перешкодою в отриманні спадку. Він плів інтриги і влаштовував змови проти своїх колег, намагаючись заволодіти їхніми замовленнями.
В 1536 році Порденоне переїхав у Венецію, де на деякий час став серйозним суперником Тіціана. В 1538 році був запрошений до двору герцога Феррари Ерколе II, відомого покровителя мистецтв, де йому так і не судилося проявити себе: невдовзі після переїзду художник раптово помер. Несподівана і загадкова смерть Порденоне дала привід вважати, що він був отруєний.
Література
- Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин. — СПб ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні Антоніо Порденоне
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.