Джованні Баттіста Зелотті

Народився у Венеції. Художню майстерність опановував у веронських художників Антоніо Баділе та у Доменіко Річчо, більш відомого як Доменіко Брузазорчі (1561-1567).

На відміну від стилістики маньєризму (пармського та римського зразків), котру розділяв Брузазочі, Зелотті був прихильником врівноваженої ренесансної манери в її декоративному варіанті. В цьому він був найближче до свого сучасника Паоло Веронезе, теж учня Антоніо Баділе і одного з найкращих фрескістів доби. Частку творів він виконав у співдружності із Паоло Веронезе, трохи поступаючись тому у значимості творів.

У зв'язку із скороченням торгівлі з країнами арабського сходу, венеціанські багатії почали вкладати гроші у земельні ділянки на террафермі, ви розбудовують вілли та переходять на промислове вирощування рослин. Для венеціанських архітекторів, художників-декораторів, скульпторів і садівників відкрились несподівано широкі можливості для творчості. Низинна, місцями болотяна терраферма вкрилась палацовими комплексами з заміськими віллами, пристанями на каналах, регулярними садами, прикрашеними парковими павільйонами та скульптурами. Засобом швидко і недорого прикрасити приміщення віл стала фреска. До створення численних декоративних фресок на террафермі і були залучені венеціанські художники різного ступеня обдарованості, серед котрих були —

• Паоло Веронезе,
• Джованні Баттіста Зелотті,
• Джованні Антоніо Фазоло (1530–1572)
• Бернардино Індія (1528 - 1590),
• Марчелло Фоголіно (1483-1558),
• Джованні Баттіста Маганца старший (1509-1586) тощо.

Зростання майстерності Джованні Баттіста Зелотті було настільки помітним, що його залучили до створення пишних декоративних полотен у Палаці дожів та в Бібліотеці Марчіана в Венеції.

Наприкінці життя художник отримав запрошення на працю до герцогів Мантуї, де працював до власної смерті 28 серпня 1578 року.

Джованні Баттіста Зелотті. Вілла Емо. Декоративна фреска в Західній залі.

• 
  Джованні Баттіста Зелотті. Вілла Емо. «Алегорія архітектури».
• 
  Джованні Баттіста Зелотті. Вілла Кальдоньйо.
• 
  Джованні Баттіста Зелотті. Вілла Емо. «Алегорія скульптури».
• 
  Джованні Баттіста Зелотті. Вілла Емо. Декор на стелі з імітацією альтанки
• 
  Джованні Баттіста Зелотті. Вілла Годі. Декоративна фреска
• 
  Джованні Баттіста Зелотті. Вілла Емо. Зразок гротеску

• 
  Джованні Баттіста Зелотті. «Містичні заручини Катерини Алесандрійської з католицькою церквою», 1547 р. Національний музей західноєвропейського мистецтва (Токіо)
• 
  Джованні Баттіста Зелотті. «Аполлон карає Марсія за перемогу над ним у музичному змаганні», Національний музей (Варшава)
• 
  Джованні Баттіста Зелотті. «Марс, Венера і Нептун», палац дожів, Венеція
• 
  Джованні Баттіста Зелотті. «Оплакування Христа»

• Чінквеченто
• Відродження
• Фреска
• Вілла Емо
• Вілла Кальдоньйо
• Антоніо Баділе
• Паоло Веронезе
• Джованні Антоніо Фазоло
• Марчелло Фоголіно
• Культура Відродження
• Венеціанська школа

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні Баттіста Зелотті

• Gerda Bödefeld und Berthold Hinz: Die Villen im Veneto. DuMont Kunst-Reiseführer, Köln 1987, ISBN 3-7701-1838-3

Michelangelo Muraro und Paolo Marton: Villen in Venetien. Könnemann, 1996, ISBN 3-89508-214-7

• Cesare Bernasconi: Studi sopra la storia della pittura italiana dei secoli xiv e xv e della scuola pittorica veronese dai medi tempi fino tutto il secolo xviii. 1864, S. 333–334
• Sydney J. Freedberg: Pelican History of Art: Painting in Italy, 1500-1600. Penguin Books, 1993, S. 559–560.
• Irma B. Jaffe und Gernando Colombardo: Zelotti’s Epic Frescoes at Cataio. The Obizzi Saga. Fordham University Press, 2007, ISBN 9780823227426