Джованні Фальконе

Джова́нні Сальвато́ре Аугу́сто Фалько́не (італ. Giovanni Salvatore Augusto Falcone; 18 травня 1939, Палермо 23 травня 1992, Капачі, поблизу Палермо) італійський магістрат (прокурор і суддя), відомий борець з Коза Ностра. Загинув разом з дружиною і трьома охоронцями внаслідок вибуху, влаштованого сицилійською мафією.

Джованні Фальконе
італ. Giovanni Falcone
Ім'я при народженні італ. Giovanni Salvatore Augusto Falcone
Народився 18 травня 1939(1939-05-18)[1][2][3]
Палермо, Італія[1]
Помер 23 травня 1992(1992-05-23)[1][2][3] (53 роки)
Капачі, Провінція Палермо, Сицилія, Італія
·violent crimed[4]
Поховання Палермо
Країна  Італія
 Королівство Італія
Діяльність магістрат, суддя
Alma mater Університет Палермо
Знання мов італійська[2]
Посада суддя
Брати, сестри Maria Falconed
У шлюбі з Франческа Морвіллоd[5]
Нагороди

Премія за громадянську мужністьd

Його друг і соратник у справі боротьби зі злочинністю, Паоло Борселліно, загинув від рук мафії менш ніж через два місяці після вбивства Фальконе.

Біографія

Народився в заможній родині Артуро Фальконе (1904—1976), директора хімічної лабораторії, та Луїзи Бентівенья (1907—1982). Після закінчення школи Фальконе недовго навчався у військово-морській академії в Ліворно, потім вивчав юриспруденцію. 1964 року він почав працювати в судовій структурі. Після роботи магістратом у Лентіні, Трапані та інших містах, перейшов від цивільного права до кримінального.

У 1970-і роки Фальконе працював над кількома кримінальними справами організованої злочинності, а на початку 1980-х став одним з головних борців з мафією на Сицилії. У своїй роботі він досяг значних успіхів, зокрема зумів переконати кількох високопоставлених мафіозі порушити омерту, «кодекс честі» Коза Ностри, та співпрацювати з владою. Одним з перших таких пентіто (інформаторів) був Томмазо Бушетта, який з 1960-х, після поразки у війні мафіозних кланів, переховувався в США та Бразилії, його свідчення стали основою звинувачення на гучному судовому процесі над мафією, в результаті якого були визнані винними 360 осіб з 474 обвинувачених.

1988 року Фальконе активно співпрацював з Рудольфом Джуліані, який у той час займав посаду федерального прокурора Південного округу Нью-Йорка, у справах проти мафії, зокрема проти сім'ї Гамбіно.

1992 року Фальконе разом зі своєю дружиною, також на посади магістрату, Франческою Морвілло та трьома поліцейськими: очолював ескорт Антоніо Монтінаро, Рокко Дічилло та Віто Скіфані, був убитий біля комуни Капачі на дорозі між міжнародним аеропортом Палермо та містом Палермо. Броньований автомобіль Fiat Croma, в якому їхав магістрат, був підірваний потужною бомбою, закладеною під дорогою.

Похований у склепі на цвинтарі Сант'Орсола в Палермо.

Організатором вбивства Фальконе був великий мафіозний бос Сальваторе Ріїна, а безпосереднім виконавцем був його хрещеник і підручний Джованні Бруска на прізвисько «Свиня». Через два місяці після смерті Фальконе Ріїна організував ще один гучний замах, в результаті якого був убитий інший впливовий магістрат Паоло Борселліно. Після загибелі двох найвідоміших в Італії борців із злочинністю, що викликало широкий громадський резонанс у всьому світі, війна з мафією спалахнула з новою силою, і багато ватажків Коза Ностри, включаючи Сальваторе Ріїну, були заарештовані, що призвело до значного зменшення активності італійської мафії.

Нагороди, пам'ять та визнання

  • Золота медаль «За громадянську мужність» — посмертно, 5 серпня 1992.
  • 13 листопада 2006 був названий журналом «Time» одним з героїв останніх 60 років.
  • Його ім'ям названо астероїд 60183 Falcone.
  • Іменами Фальконе і Борселліно названі також: численні вулиці, площі і школи як на Сицилії, так і по всій Італії, один з округів Рима носить назву Villaggio Falcone.
  • Ім'я Фальконе та Борселліно носить аеропорт Палермо Пунта-Раїзі.
  • На місці трагедії на автостраді Палермо–Капачі споруджено пам'ятну стелу з іменами загиблих.
  • 18 травня 2012 року на плацу школи поліцейських в Римі був споруджений скляний саркофаг, названий Teca Falcone, в якому знаходиться знищений від вибуху автомобіль Fiat Croma, як нагадування про трагедію.
  • Випущено пам'ятну поштову марку із портретами Джованні Фальконе і Паоло Борселліно.

Праці

  • Giovanni Falcone, Marcelle Padovani / Cose di Cosa Nostra, collana Saggi, BUR, 2004, ISBN 978-88-17-00233-2.
  • Giovanni Falcone / La posta in gioco. Interventi e proposte per la lotta alla mafia, Milano, BUR Rizzoli, 2010. ISBN 978-88-17-04391-5
  • Giovanni Falcone / Io accuso. Cosa nostra, politica e affari nella requisitoria del maxiprocesso, Roma, Libera informazione, 1993.
  • Giovanni Falcone / Rapporto sulla mafia degli anni '80. Gli atti-Ufficio dell'istruzione del tribunale di Palermo, Palermo, S. F. Flaccovio, 1986.

Примітки

Література

  • Dickie, John (2004). Cosa Nostra. A history of the Sicilian Mafia, London: Coronet, ISBN 0-340-82435-2 (Review in the Observer, 15 February 2004)
  • Follain, John (2012). Vendetta: The Mafia, Judge Falcone and the Quest for Justice, London: Hodder & Stoughton, ISBN 978-1-444-71411-1
  • Jamieson, Alison (2000). The Antimafia: Italy’s fight against organized crime, London: Macmillan, ISBN 0-333-80158-X.
  • La Licata, Francesco (1993), Storia di Giovanni Falcone, Milan: Rizzoli
  • Lodato, Saverio (1999), Ho ucciso Giovanni Falcone: la confessione di Giovanni Brusca, Milan: Mondadori
  • Schneider, Jane T. & Peter T. Schneider (2003). Reversible Destiny: Mafia, Antimafia, and the Struggle for Palermo, Berkeley: University of California Press ISBN 0-520-23609-2
  • Stille, Alexander (1995). Excellent Cadavers: The Mafia and the Death of the First Italian Republic, New York: Vintage ISBN 0-09-959491-9

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні Фальконе

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.